shkolaw.in.ua 1



Профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу.

Лекція для батьків (листопад 2011)

Підготувала: Стоян А.М.



Профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-СНІДу. – Добровеличківка: Добровеличківський НВК «ЗШ І-ІІІ ст.. №2 – гімназія», листопад 2011, - 9 ст.


У посібнику розміщено теоретичний матеріал для проведення педагогічного всеобучу з питань:


  1. Стан захворювання на алкоголізм, наркоманію.

  2. Зміст, програма та умови проведення соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

  3. Види та форми соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

  4. Профілактика ВІЛ/СНІДу.


Видання розраховане для класоводів та класних керівників ЗНЗ.





Матеріал підготувала заступник директора з виховної роботи Стоян А.М.

1.Стан захворювання на алкоголізм, наркоманію.

   Проблема наркотизації сучасної молоді настільки гостра, що вживання неповнолітніми, юнаками і дівчатами наркотичних речовин стає небезпечним соціальним явищем. 60-70 відсотків усіх правопорушень і злочинів молодь скоює у стані алкогольного сп’яніння. Проте, 70% молодих людей жалкують, скажімо, що мають пристрасть до паління, але говорять, що їм не вистачає сили волі відмовитися, 65% - вказують, що відчувають негативний вплив на своє здоров’я (поганий апетит, слабкість, нерідко нудота, часті простудні захворювання, болі в шлунку, однак потяг переважає, і вони продовжують палити).

  За останні роки майже вдвічі зросла кількість осіб, що перебувають на обліку в медичних закладах з діагнозом наркоманія. Тільки за І півріччя 2004 року за вживання наркотичних речовин поставлено на облік більше 2 тисячі неповнолітніх. Статистичні дані про рівень і динаміку наркотизації відображають лише зовнішні тенденції цього небезпечного явища. Є підстави вважати, що кількість споживачів наркотичних засобів у 10 разів більша, ніж за офіційними даними. Крім того, велику кількість осіб залучено до зберігання та розповсюдження наркотиків, причому наркоманія охоплює не тільки молодь, що викликає педагогічне занепокоєння, а і зовні благополучних підлітків.

   Наркотизації суспільства активно сприяють такі негативні фактори, як різке соціальне розшарування сімей, неврівноваженість психоемоційного фону виховання підлітків, їхня соціалізація в умовах знецінення загальнолюдських принципів моралі, дегуманізація ставлення до найвразливіших соціальних груп тощо.

   Безперечним є і той факт, що Україна потрапила в сферу дії міжнародного наркобізнесу, і це впливає на динаміку наркотизації суспільства. Відсутня активна протидія поширенню вживання наркотичних засобів.
   Спостерігається тенденція вживання більш небезпечних наркотичних засобів, змінюється структура наркотизації. Сучасні підлітки вже з 11—12 років починають використовувати опіатоподібні і коноплеві культури. Сучасна молодь навіть не приховує, які психотропні та наркотичні засоби вживає.
   Наркотики руйнують психіку молодих людей, зумовлюють відмову від позитивних настановлень на здоровий спосіб життя, породжують мотиви прийняття хибних рішень, у деяких випадках провокуючи навіть до суїциду.

 2. Зміст, програма та умови проведення соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

   Соціальна програма має на меті ініціювати створення системи профілактики алкоголізму, наркотизації за допомогою соціальних служб для молоді та зумовлена:
- потребами суспільства у збереженні й розвитку соціально активної та здорової особистості;

- потребою особистості у здоровому способі життя;
- необхідністю створення можливостей для розвитку власного потенціалу та реалізації прав і свобод у виборі молодою людиною життєвого шляху без наркотиків;
- гуманним ставленням до неповнолітніх і молоді, що мають залежність від наркотичних засобів.

   Програма  профілактики алкоголізму й наркоманії враховує провідні пріоритети державної молодіжної політики, визначає шляхи, форми і методи реалізації профілактичних ініціатив, виходячи з Міжнародних актів і рекомендацій щодо становища дітей і молоді, Національної програми протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу; Декларації про державну молодіжну політику, Закону України “Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні” та інших документів.


  Профілактика ґрунтується на:


  • тенденціях наркотизації молоді в міжнародному аспекті;

  • особливостях   соціальнопсихологічної   ситуації,   проблемах алкоголізму й наркотизації в Україні;

  • змісті роботи і можливостях соціальних служб для молоді у здійсненні профілактики;

  • тенденціях до міжвідомчої співпраці суб’єктів профілактичної роботи,    формування українського менталітету з урахуванням національної психології, національного характеру.

   Соціально-педагогічна профілактика алкоголізму й наркоманії — вид соціальної діяльності служб для молоді, спрямованої на проведення освітньо-профілактичних заходів та реалізацію педагогічних моделей впливу на особистість з метою попередження вживання наркотичних засобів, алкогольних напоїв. Грунтується на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психічному та соціальному розвитку дітей і молоді, у їхній поведінці, стані здоров’я, а також в організації життєдіяльності й дозвілля.

  Зміст соціально-педагогічної профілактики алкоголізму й наркоманії:
- формування установок (відношень, мотивів, моделей поведінки) на життя без наркотиків;

- поширення  профілактичної інформації (друкована продукція, засоби масової інформації, міжособистісні стосунки, інші форми соціальної роботи);

- формування   умінь, навичок   здорового   способу   життя;
- застереження формування пронаркотичних моделей поведінки;
- ініціювання педагогІчно-змістовної діяльності з профілактичної роботи;

організація   заходів  щодо   виконання  програми  нормальної поведінки;

- включення до  міжнародних проектів питань  з профілактики наркотизації, поширення передового міжнародного досвіду з зазначеної проблеми;

- превентивна робота з проблем пияцтва, алкоголізму, вживання тютюну серед неповнолітніх і молоді;


- пропагандистські заходи до міжнародних свят, Всесвітніх днів без тютюну (програма ВОЗ), алкоголю, наркотиків.

 3. Види та форми соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

   Види та форми соціально-педагогічної профілактики алкоголізму, наркоманії:
- наукова робота з визначення факторів, що впливають на характер процесу наркотизації, і розробка науково обгрунтованих рекомендацій щодо соціально-педагогічної профілактики;

- організаційно-педагогічні заходи щодо створення середовища, яке виховує, за місцем проживання дітей і молоді (робота консультаційних пунктів профілактики наркотизації з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування тощо);

- педагогічне втручання в ситуацію  збоченого пронаркогенним, проалкогольним фоном розвитку окремої особистості і популяційної групи;

- соціально-педагогічний моніторінг, аналіз, надання рекомендацій, проведеня заходів щодо  реалізації державних, регіональних, галузевих програм з профілактики наркотизації;

- залучення різних соціальних інститутів у процес соціалізації дітей і молоді,   створення в мережі соціальних служб умов для виявлення соціальних ініціатив, розвитку молодіжного руху та відродження традицій національного  виховання  (проведення масових профілактичних свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дій);

- організація соціально-педагогічної та освітньої роботи з дітьми з сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками й дітьми, з різними категоріями молоді);

- сприяння установам освіти, комітетам у справах неповнолітніх, спорту, культури та іншим організаціям діяльності з профілактики негативних явищ серед молоді, в організації здорового способу життя неповнолітніх і молоді.


 4. Профілактика ВІЛ/СНІДу.

   З проблемою розповсюдження наркоманії тісно пов’язане поширення епідемії ВІЛ\СНІДу, оскільки серед загальної кількості ВІЛ-інфікованих відсоток ін’єкційних споживачів наркотиків складає близько 80%. Починаючи з 1995 р., відбулося швидке поширення ВІЛ-інфекції. Протягом 1995-1998 років число осіб, інфікованих ВІЛ, зросло в 16,5 разів, а серед дітей - у 33 рази. На 01.09.2001 р., в Україні нараховувалося 28 457 зареєстрованих випадків ВІЛ, у тому числі 1103 дитини віком до 14 років. Близько 50% ВІЛ-інфікованих дітей народилися від ВІЛ-інфікованих матерів. ВІЛ-інфіковані особи зареєстровані в усіх регіонах України.


   1.Динаміка зареєстрованих випадків ВІЛУСНІДу та число померлих від СНІДу в Україні з 1994 по 1998р.


 

1994р.

1995р.

1996р.

1997р.

1998р.

Всього

Загальна кількість
випадків ВІЛ-інфекції

44

1499

5422

8934

8512

24765

В ТОМУ ЧИСЛІ                                     

серед громадян України

31

1490

5400

8913

8497

24483

серед дітей

_

12

99

210

402

739

Загальна кількість
хворих на СНІД

13

45

146

193

400


821

В ТОМУ ЧИСЛІ

серед громадян України

10

45

143

189

399

808

серед дітей

1

1

10

5

15

36

Загальна кількість
померлих від СНІДу

5

20

70

85

156

343

В ТОМУ ЧИСЛІ

серед громадян України

2

19

69

82

154

333

серед дітей

_

1

6

4

9

24


   /Джерело: Дані Центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Міністерства охорони здоров’я України/

   Кількість хворих на СНІД збільшилась за останні роки в 8 разів. Однією із зловісних ознак СНІДу є “вимивання” із суспільно корисного життя молодого, здорового прошарку населення. Хвороба вражає молодь у найбільш активному репродуктивному та працездатному віці.    

   Не менш вражаючим є факт, що офіційна кількість випадків ВІЛ\СНІД - тільки вершина айсбергу, що складає близько 10% фактичного числа. Між тим, інформованість населення з цього питання знаходиться у нас в зародковому стані. Вчасна профілактика, особливо з “групами ризику”, не ведеться в достатньому обсязі. ВІЛ - інфіковані та хворі на СНІД потерпають ще й від зневажливого ставлення суспільства. Цю проблему можна вирішити тільки комплексно, приймаючи до уваги не лише медичні, а й соціальні, психологічні та правові аспекти. Це підтверджує і досвід країн Заходу.

 Література:
1. Соціально-педагогічні та медико-психологічні заходи протидії вживанню наркогенних засобів неповнолітніми і молоддю. Науково-методичний посібник /Упорядник – заг. Ред. О.І.Пилипенко.-К.: А.Л.Д., 1995.-100с.



ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Учбовий заклад радить дотримуватись таких правил:

1. Встановити і дотримуватися чіткого режиму дня, визначити обов'язки кожному члену сім'ї, спільно з дітьми планувати життя родини.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись успіхами і проблемами, труднощами і інтересами.

3. Знати коло товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування.

4. Виховувати у дітей відповідальне ставлення до свого здоров'я, прищеплювати розуміння свого обов'язку допомагати батькам, в майбутньому утримувати свою сім'ю.

5. Обговорювати [без повчань, залякування, докучливості) проблеми життя наркоманів, алкоголіків, токсикоманів.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує шкідливі звички (окремі кінофільми, відеофільми, публікації).

7. Навчити дітей протистояти агітації прихильників нездорового способу життя, розвивати вміння відстоювати свою позицію.

8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою, допомагати їй у пропаганді здорового способу життя.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків і т.п. (зміни фізичного стану, поведінки, активності).

10. Бути готовим до консультації з педагогами, психологами, медиками, до відвертої розмови з дитиною, до прийняття певних рішень, відгукуватися на інформування про відхилення поведінки дитини.