shkolaw.in.ua 1 2 ... 11 12





ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування


ПОЛІГОНИ ТВЕРДИХ

ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Основні положення проектування

ДБН В.2.4-2-2005

Офіційне видання

Держбуд України

Київ 2005

РОЗРОБЛЕНО:

ВНЕСЕНО

ТА ПІДГОТОВЛЕНО

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ПОГОДЖЕНО:

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Українським державним головним науково-дослідним виробничим інститутом інженерно-технічних і екологічних вишукувань (УКРНДІІНТВ) Держбуду України,

ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес" Держжитлокомунгоспу України

(керівники розробки: канд. техн. наук Чуніхін В.Г.

інж. Соколов В.А., канд. техн. наук Абрамович I .О. ;

відповідальні виконавці: канд. геол.-мін. наук Абрамов І.Б., інж. Бондар І.Л.; виконавці: канд. техн. наук Ютіна А.С.,

інж. Тітов А.І.)

За участю:

Управління державної екологічної експертизи

та науково-технічної діяльності Мінприроди України

(інж. Калиновський СВ., інж. Матвеева Є.Ф.,

інж. Побочен ко Л. I);

КП "КримПІНТІЗ" (інж. Ткаченко М.П.);

Української асоціації автопідприємств санітарної очистки

(канд. техн. наук Петухов І.С.)

Управлінням науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві, Відділом промислової забудови та проблем ЧАЕС Держбуду України

Міністерством екології та природних ресурсів України

(лист № 5474/22-5 від 21.05.2003 p.);

Міністерством охорони здоров'я України

(лист № 05.01-13-19/291 від 27.06.2003 p.);

Держнаглядохоронпраці України


(лист № 06-6а/2213 від 05.05 2003 p.);

Державним департаментом пожежної безпеки МНС України

(лист № 17/3/2354 від 29.07.2003 p.);

Держжитлокомунгоспом України

(лист № 7/2-654 від 18.11.2003 р.)

Наказом Держбуду України від 17.06.2005 р. № 101 і надано чинності з 1 січня 2006 року


З дати набуття чинності цих Норм на території України втрачає чинність в частині про­ектування "Інструкція з проектування та експлуатації полігонів твердих побутових відходів", розроблена Академією комунального господарства ім. К.Д.Памфілова та затверджена Міністерством житлово-комунального господарства РРФСР 21.08.1981 р.

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і роз­повсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будів­ництва та архітектури.

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва

і промисловості будівельних матеріалів Держбуду України

ДП "Укрархбудінформ"

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

© Держбуд України, 2005

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ПОЛІГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ ДБН В.2.4-2-2005

Основні положення проектування Вводяться вперше

Чинні від 2006-01-01

Ці Норми поширюються на проектування нового будівництва, реконструкцію, технічне переос­нащення й рекультивацію полігонів твердих побутових відходів (далі - полігонів ТПВ).

Ці Норми не поширюються на проектування полігонів захоронения відходів токсичних, радіо­активних, сільськогосподарського виробництва, спеціалізованих установ і інших промислових відходів.


Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації полігона ТПВ мають відповідати вимогам ДБН А.2.2-3.

Норми є обов'язковими для застосування органами державного управління і нагляду, замовниками (інвесторами), проектними організаціями, підрядниками, іншими юридичними і фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності у будівництві незалежно від форм власності.

Основні терміни та визначення понять наведеш у додатку А.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронения
твердих побутових відходів.

1.2 Полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну
безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних геологічних процесів
і явищ.

1.3 Розміри і потужність полігона ТПВ повинні визначатись потребами у складуванні твердих
побутових відходів із урахуванням екологічних вимог і санітарних норм, кількості населення, розра­хункового терміну експлуатації, річної норми накопичення ТПВ.

1.4 На полігони ТПВ приймають тверді побутові відходи з житлових і громадських будинків, установ,
підприємств торгівлі та громадського харчування, а також вуличне, садово-паркове, будівельне сміття і
деякі види твердих інертних відходів за відповідним обґрунтуванням, а також промислові відходи III - IV
класів небезпеки відповідно до додатку Ж з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної та
екологічної служб та пожежної інспекції.

Промислові відходи IV класу небезпеки можуть використовуватись на полігоні твердих побутових відходів як ізолюючий матеріал.

1.5 Прийняттю на полігони ТПВ не підлягають відходи, які можуть бути вторинною сировиною (за

можливості їх утилізації); відходи, що містять токсичні, отруйні та агресивні щодо споруд полігона ТПВ

речовини.


  1. Як правило, складуванню на полігонах ТПВ підлягає тільки та частина твердих побутових
    відходів, що не може бути утилізована,

  2. Рекомендується при полігонах ТПВ передбачати спеціальні споруди для вилучення ресурсно-
    цінних компонентів ТПВ згідно із чинним законодавством.

  3. При полігонах ТПВ, де відбувається складування брикетів ТПВ, рекомендується передбачити
    майданчик для створення технологічних ліній з виробництва брикетів.

  4. Полігони ТПВ, де відбувається одночасне складування як звичайних, так і брикетованих ТПВ,
    повинні мати окремі ділянки їх складування.




  1. Полігони ТПВ необхідно проектувати на основі інженерних та екологічних вишукувань.

  2. При проектуванні полігонів ТПВ повинні бути передбачені:

- рішення, що забезпечують експлуатаційну надійність, економічність, мінімальне відчуження зе­мельних та інших природних ресурсів і обов'язкове повернення тимчасово відчужуваних земель для подальшого господарського використання;

  • розроблення матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2-1;

  • інженерні заходи, що забезпечують стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку
    навколишнього середовища;

  • вимоги щодо безпеки життя і здоров'я людини.




  1. Гідротехнічні споруди (дамби, водовідводи тощо) або їх елементи в складі полігонів ТПВ слід
    відносити до класу капітальних споруд із урахуванням наслідків у разі аварії - згідно зі СНиП 2.06.01.

  1. Проектом має бути передбачена рекультивація земель після закриття полігона TUB.

  1. При розробленні рекультивованих або інших полігонів ТПВ як техногенних родовищ (чи з

    іншою метою) проектна документація для складування перероблених відходів повинна відповідати

    цим Нормам та погоджуватися відповідно до чинного законодавства.


  2. На всіх етапах вибору ділянки під розміщення полігона ТПВ, його проектування та будівництва
    необхідно керуватися чинним законодавством.

2 РОЗМІЩЕННЯ ПОЛІГОНІВ ТПВ

  1. Ділянка для розміщення полігонів ТПВ повинна обиратися за територіальним принципом відповідно до схеми санітарного очищення міста чи регіону і проекту районного планування або генерального
    плану населеного місця.

  2. Полігони ТПВ розміщують:




  1. на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства,
    погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);

  2. на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають
    забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи
    інших негативних процесів і явищ;

  3. на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно
    до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;

  4. на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;

  5. за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;

  6. з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового
    перебування населення за межами санітарно-захисної зони;

  7. за межами міст;

  8. на відстані, не менше:




  • 15 км від аеропортів;

  • 3 км від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об'єктів, які
    використовуються з культурно-оздоровчою метою, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів,

    морського узбережжя;


  • 1 км від межі міст;

  • 0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);

  • 0,2 км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі.

  • 0,050 км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з метою рекреації.

Відстані від зазначених вище об'єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби,

2.3 Розміщення полігонів ТПВ не допускається:

  • на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з
    органами державного гірничого нагляду;

  • у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;

  • у зонах активного карсту;

- у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й
інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;

  • у заболочених місцях;

  • у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;

  • у зонах формування і використання мінеральних вод;

  • на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;

  • у охоронних зонах водойм;

  • у зонах санітарної охорони курортів та заповідників;

  • на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насад­женнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;

2.4 Розміщення полігонів ТПВ допускається:

  • на просадних ґрунтах за умови повного усунення просадних властивостей ґрунтів;
  • на потенційно підтоплюваних територіях за умови спорудження дренажу з улаштуванням проти­

    фільтраційного екрана відповідно до 2.6 у основі і на схилах полігона і знезаражування вод у випадку
    аварійної ситуації;


  • у зоні III поясу санітарної охорони водозаборів за наявності в них природної захищеності (при­
    сутність у літологічному розрізі достатньо потужних і витриманих водотривких порід), з улаштуванням
    у чаші полігона надійного протифільтраційного екрана (коефіцієнт фільтрації води не більше 10