shkolaw.in.ua 1 2 ... 7 8



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування

СКЛАД, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

ДБН А.2.2-3-2004

Видання офіційне


Держбуд України


Київ 2004


РОЗРОБЛЕНІ КиївЗНДІЕП (керівник д-р архіт. Штолько В.Г.,

канд. техн. наук Шевельов В.Б., інж. Брусам А.А.,

архіт. Лінков А.А. ).

Київдержекспертиза (інж. Кармінський A.M.).


За участю:

Держбуду України

(канд.екон. наук Беркута А.В., архітектори Економов А.О.,

Авдіенко О.П., інженери Губень П.І., Папка В.В., Лісничук

В.А., екон. Шарапова Т.О.).

Міністерства екології та природних ресурсів України

(інженери Калиновський С.В., ПобоченкоЛ.І.).

Харківського ПромбудНДІпроекту (інженери

Коломійченко Ю.Д., Пушкаренко В.В.).


ВНЕСЕНІ Управлінням науково-технічної політики та інформаційних

ТА ПІДГОТОВЛЕНІ технологій у будівництві

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ


ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом Держбуду України від 20 січня 2004 р. № 8



Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури

Укрархбудінформ



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Проектування ДБН А.2.2-3-2004

Склад, порядок розроблення, погодження На заміну


та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-97


Чинні від 2004-07-01


Ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної доку­ментації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єк­тами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Додаткові вимоги галузевої специфіки об'єктів будівництва встановлюються відомчими норма­тивними документами за погодженням з Держбудом України.

Вимоги щодо складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації на капітальний ремонт, реставрацію пам'яток архітектури, на об'єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій, при ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва встановлюються окремими нормативними докумен­тами з урахуванням положень цих Норм.

Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.

Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



1.1 Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проекту­вальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

1.2 При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1-4.

1.3 Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіо­нальних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.


1.4 Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на підставі укладеного договору між замовником і генпроектувальником згідно з вимогами ДБН А.2.2-4.


2 ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ


2.1 Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (ст. 324 Господарського кодексу України).

Договір можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земель­них ділянках, а при реконструкції об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

2.2 Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних.

Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.


ДБН А.2.2-3-2004 С.2


До складу вихідних даних належать:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

- завдання на проектування згідно з додатком Д;

- інші вихідні дані згідно з додатком Г.

АПЗ та ТУ надаються замовникові в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. Завдання на проектування замовник складає сам або доручає проектувальнику за окрему плату.

Місця розташування об'єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.

За відсутності останніх необхідно керуватися ДБН Б.1.1-4 та вказівками щодо вибору ділянки, викладеними у додатку В.


ТУ повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта.

2.3 Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує через замовника або за підсумками архітектурного конкурсу чи торгів (тендерів), порядок проведення яких встановлений законодавством.

2.4 Кількість стадій проектування визначають замовник та проектувальник з урахуванням поло­жень 2.5 цих Норм.

Категорії складності об'єктів цивільного призначення залежно від їх архітектурних та технічних характеристик визначаються згідно з додатком П, а виробничого призначення - за відповідним рішенням Держбуду України.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одностадійний (двостадійний, тристадійний) проект будівництва об'єкта цивільного (виробничого) призначення.

2.5 Стадії проектування

2.5.1 Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та пов­торного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється:

- в одну стадію - робочий проект (РП);

- у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробни­чого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

2.5.2 Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

- проект(П);

- Р.

2.5.3 Для об'єктів IV та V категорій складності технічно складних відносно містобудівних, архі­тектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії:

- для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);

- П;


- Р.

2.6 Замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо роз­міщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів і погоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, обсяг і вартість цих робіт визначаються відповідним договором (контрактом).

2.7 Проектувальники при розробленні проектної документації несуть відповідальність та забезпе­чують:

- відповідність архітектурним і містобудівним вимогам та високу архітектурно-художню якість;

- відповідність вимогам чинних нормативних документів;

- захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1;


ДБН А.2.2-3-2004 С.3


- відповідність вимогам з енергозбереження;

- експлуатаційну надійність;

- ефективність інвестицій;

- патентну чистоту прийнятих технічних рішень та застосованого обладнання;

- відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

2.8 Керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами (чи уго­дами авторів) головних архітекторів проектів (ГАП) для об'єктів цивільного призначення та головних інженерів проектів (ГІП) для об'єктів виробничого призначення - на розробку всіх стадій проектування і передпроектних робіт, які є відповідальними особами за архітектурно-технічні, економічні, екологічні, санітарно-гігієнічні якості проекту у цілому.

При проектуванні технічно складних об'єктів можуть призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

2.9 ГАП (ГІП) забезпечує підготовку договорів, координує дії виконавців, веде переговори з замов­никами, субпідрядниками-проектувальниками і підрядниками, контролює склад проектної документації.


ГАП (ГІП) є одночасно і автором або одним із авторів проекту, проект створюється під його безпосереднім керівництвом і за безпосередньої участі. За якість окремого розділу проекту відповідаль­ною особою є керівник та головний спеціаліст відповідного проектного підрозділу.

У разі призначення головного конструктора проекту він несе відповідальність за надійність і стійкість запроектованих будівельних конструкцій.

2.10 Окремі розділи або частини проектної документації, які виконані субпідрядними проекту­вальниками, входять до складу проектної документації як її складові частини, а відповідальність за якість їх розробки покладається як на самих розробників, так і на генпроектувальника.

2.11 Авторське право на проектну документацію охороняється згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права".

У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатись.

2.12 До передачі проектної документації у виробництво замовники та проектувальники зобов'язані забезпечити внесення у проектну документацію змін, пов'язаних з наданням чинності новим норматив­ним документам.

Робоча документація на будинки та споруди, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних документах вимог щодо електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельно-монтажні роботи.

Відповідні зміни проектної документації виконуються проектувальниками на договірній основі з замовником.

2.13 Проектування та будівництво можуть виконуватись по чергах, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. В цьому разі затверджувальна стадія роз­робляється у цілому на об'єкт, в тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Наступна стадія розробляється відповідно до завдання на проектування.


Черги будівництва, крім об'єктів основного виробничого та допоміжного призначення, повинні забезпечувати санітарно-побутові умови, протипожежну безпеку, охорону праці та охорону навколиш­нього середовища, включаючи очисні споруди, переробку відходів виробництва тощо.

2.14 При розробленні проектної документації, за дорученням замовника, за необхідності можуть виконуватися за окрему оплату науково-дослідні роботи, у тому числі історичні та археологічні дос­лідження.

2.15 За рішенням інвестора (замовника), який затверджує проектно-кошторисну документацію, може розроблятися робоча документація до затвердження попередньої стадії проектування, якщо вона погод­жена з органами містобудування і архітектури.

При цьому замовник повинен гарантувати проектувальнику оплату додаткових робіт, пов'язаних з переробленням робочої документації, викликаних рішеннями затверджувальної інстанції.

Будівництво розпочинається після затвердження проектної документації.


ДБН А.2.2-3-200 С. 4


2.16 ЕП, ТЕО, ТЕР, П та РП повинні мати такі підписи:

2.16.1 Титульний лист пояснювальної записки:

- керівник організації;

- головний інженер, головний архітектор організації;

- головний архітектор і головний інженер проекту.

2.16.2 Розділи пояснювальної записки:

- автори розділів проекту.

2.16.3 Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- автори проекту (крім ГАП і ГІП);

- виконавці;

- перевіряючі.

При розробці документації різними фізичними особами кожна з них підписує титульний лист від­повідно до укладених між ними контрактів.

Підписи кошторисної документації встановлені правилами визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.


У пояснювальній записці мають бути відображені прізвища учасників проектування по кожному розділу проекту, а в разі наявності субпідрядників - назви юридичних або фізичних осіб субпідрядників.

2.17 Проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування та матеріали державної експертизи підлягають архівному зберіганню проектною організацією згідно з положеннями та пра­вилами.

2.18 Проектні організації можуть видавати додатково, за окрему плату (за згодою із замовником та генеральною будівельною організацією) кошторисну документацію на магнітних носіях.

2.19 Для підприємств і споруд зі складною та невідпрацьованою технологією виробництва в про­ектах в обгрунтованих випадках може передбачатись випереджувальне будівництво та введення в дію дослідних цехів та стендів для виконання досліджень, відпрацювання та випробування експеримен­тальних та нових технологій, обладнання, матеріалів та виробів.


З ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ (ЕП)


3.1 ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.

У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково вико­нуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторис­ної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.

ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

3.2 При розробленні ЕП та визначенні його складу належить керуватись "Положенням про ескізний архітектурний проект", затвердженим наказом Держбуду України від 23.10.91 № 51-839/1.

3.3 ЕП після погодження органами містобудування та архітектури, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження при двостадійному проектуванні інвестором є підставою для розробки наступної стадії.


3.4 Ескізний проект може розроблятися на замовлення замовника за його вибором або на конкурсній основі.

Конкурсне проектування проводиться згідно з порядком, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2137.

Переможцям конкурсу надається переважне право на подальше розроблення наступних стадій про­ектування та їх реалізацію, якщо інше не передбачене умовами конкурсу.

3.5 Матеріали ескізного проекту передаються замовнику в чотирьох примірниках.


ДБН А.2.2-3-2004 С.5



следующая страница >>