shkolaw.in.ua 1 2 ... 7 8

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ


НАКАЗ


07.07.2012 № 604/417/793/499/518


Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 липня 2012 р.

за № 1292/21604


Про затвердження Інструкції про взаємодію органів виконавчої влади в роботі з дітьми, розлученими із сім’єю, які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту


Відповідно до Закону України „Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, підпункту 1 пункту 12 розділу IV Плану заходів з виконання у 2011 році Загальнодержавної програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 330-р, з метою визначення механізмів проведення органами виконавчої влади роботи з дітьми, розлученими з сім’ями, які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,


НАКАЗУЄМО:


1. Затвердити Інструкцію про взаємодію органів виконавчої влади в роботі з дітьми, розлученими із сім’єю, які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що додається.


2. Державній міграційній службі України (Ковальчук М.М.) у п’ятиденний строк після підписання наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.


3. Цей наказ надіслати за належністю.


4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


5. Контроль за виконанням цього наказу залишаємо за собою.


Міністр

внутрішніх справ України

генерал внутрішньої

служби України

В.Ю. Захарченко


Віце-прем’єр-міністр України -

Міністр соціальної

політики України

С.Л. Тігіпко


Міністр освіти і науки,

молоді та спорту України

Д.В. Табачник


Віце-прем’єр-міністр України -

Міністр охорони

здоров’я України

Р.В. Богатирьова


Голова Державної

прикордонної служби України

генерал армії України

М.М. Литвин


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх

справ України,

Міністерства соціальної

політики України,

Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України,

Міністерства охорони

здоров’я України,

Адміністрації Державної

прикордонної служби України

07.07.2012 № 604/417/793/499/518

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 липня 2012 р.

за № 1292/21604


ІНСТРУКЦІЯ

про взаємодію органів виконавчої влади в роботі з дітьми, розлученими із сім’єю, які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту


I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає механізм провадження органами виконавчої влади роботи з дітьми, розлученими із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (далі - дитина, розлучена із сім’єю).



1.2. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України „Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, „Про охорону дитинства”, „Про соціальні послуги”.


Терміни, що вживаються у цій Інструкції, мають значення, наведені у зазначених Законах.


1.3. Робота компетентних органів з дитиною, розлученою із сім’єю, будується на принципах:


забезпечення інтересів дитини, розлученої із сім’єю, компетентними органами, які беруть участь у визначенні статусу дитини, розлученої із сім’єю;

недопущення дискримінації в правах дітей, розлучених із сім’єю;

забезпечення права дитини, розлученої із сім’єю, на участь у вирішенні питання стосовно визначення її статусу;

конфіденційності інформації про дитину, розлучену із сім’єю.


II. Виявлення дітей, розлучених із сім’єю

2.1. Якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена із сім’єю, посадові особи органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) у разі її звернення або повідомлення інших осіб невідкладно повідомляють про це територіальний орган Державної міграційної служби України (далі - територіальний орган ДМС України) та відповідний орган опіки та піклування за місцем її виявлення, а також роз'яснюють такій дитині (за необхідності залучається перекладач) порядок подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та інформують про місцезнаходження територіальних органів ДМС України.

2.2. Якщо органами Держприкордонслужби було виявлено дитину, розлучену із сім’єю, яка незаконно перетнула кордон України і заявляє про намір бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про це повідомили інші особи, які не є її законними представниками, посадові особи органу Держприкордонслужби невідкладно повідомляють про це територіальний орган ДМС України і відповідний орган опіки та піклування за місцем її виявлення.



2.3. У разі виявлення дитини, розлученої із сім’єю, про це невідкладно повідомляються територіальний орган ДМС України, орган внутрішніх справ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на транспорті (далі - орган внутрішніх справ) і відповідний орган опіки та піклування за місцем виявлення дитини.


2.4. Посадова особа органу Держприкордонслужби у випадку, передбаченому пунктом 2.2 цього розділу, або органу внутрішніх справ після виявлення дитини, розлученої із сім’єю, із залученням перекладача заповнює у двох примірниках акт про факт виявлення дитини, розлученої із сім’єю, яка заявила про намір звернутися до компетентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 1) (далі - акт про факт виявлення), та забезпечує передачу дитини, розлученої із сім’єю, представникові територіального органу ДМС України протягом 24 годин. Попередньо погоджуються час та місце передачі дитини, розлученої із сім’єю.


2.5. При передачі дитини, розлученої із сім’єю, територіальний орган ДМС України забезпечує присутність перекладача та представника відповідного органу опіки та піклування.


Передача виявленої дитини, розлученої із сім’єю, оформлюється актом про приймання-передавання дитини, розлученої із сім’єю, яка заявила про намір звернутися до компетентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 2) (далі - акт про приймання-передавання). Акт про приймання-передавання складається посадовою особою органу, який виявив дитину, розлучену із сім’єю, у двох примірниках (кожній стороні по одному).

Дані до акта про факт виявлення, акта про приймання-передавання заносяться з наявних документів, що посвідчують особу дитини, та візуального огляду, а за відсутності документів - зі слів дитини або інших осіб, які можуть надати відомості про таку дитину, про що робиться запис в акті, який засвідчується підписом даної особи.



2.6. Територіальний орган ДМС України і відповідний орган опіки та піклування спільно невідкладно вживають заходів для тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім’єю, відповідно до пункту 2.9 цього розділу, а в разі потреби надання невідкладної медичної допомоги або стаціонарного лікування - до закладу охорони здоров’я за місцем виявлення дитини. Територіальний орган ДМС України забезпечує надання послуг перекладача.


2.7. Відповідний орган опіки та піклування протягом трьох робочих днів з дати виявлення дитини, розлученої із сім’єю, призначає їй законного представника.


2.8. У разі виникнення обґрунтованого сумніву щодо віку дитини, розлученої із сім’єю, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС України із залученням перекладача за згодою дитини та її законного представника направляє таку дитину на обстеження до закладу охорони здоров’я для встановлення її віку.


Визначення віку проводиться у випадку очевидної невідповідності дитини заявленому нею віку з урахуванням фізичних (пов’язаних з розвитком), психологічних та культурних чинників. Обстеження проводиться з дотриманням культурно-етичних принципів. При встановленні віку сумніви вирішуються на користь дитини, розлученої із сім’єю.


Дитині, розлученій із сім’єю, яка направляється на обстеження з метою встановлення віку, через перекладача в присутності законного представника роз’яснюються причини такого обстеження.

2.9. Територіальний орган ДМС України і відповідний орган опіки та піклування за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, на підставі документів, отриманих від органу Держприкордонслужби або органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров’я стосовно дитини, розлученої із сім’єю (акт про факт виявлення, акт приймання-передавання, медична довідка (за наявності)), уживають заходів для її тимчасового влаштування до притулку для дітей служби у справах дітей, дитячих будинків або загальноосвітніх шкіл- інтернатів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або в сім’ю (крім сімей усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів).


У разі закінчення строку перебування дитини, розлученої із сім’єю, в притулку для дітей служби у справах дітей відповідний орган опіки та піклування вирішує питання подальшого влаштування дитини, розлученої із сім’єю, та повідомляє територіальний орган ДМС України про зміну місця її перебування.


III. Розгляд заяв про визнання дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту


3.1. Законний представник дитини, розлученої із сім’єю, протягом трьох робочих днів після призначення його відповідним органом опіки та піклування подає до територіального органу ДМС України заяву дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.


3.2. Посадова особа територіального органу ДМС України реєструє заяву дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2011 року за № 1146/19884 (далі - Правила).


3.3. Рішення про оформлення документів дитині, розлученій із сім’єю, для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається невідкладно після реєстрації заяви.


Рішення за заявою дитини, розлученої із сім’єю, про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається відповідно до Правил.

3.4. Територіальний орган ДМС України спільно з міжнародними організаціями здійснює заходи, пов’язані з розшуком батьків або інших законних представників дитини, розлученої із сім’єю.



У разі встановлення місця проживання/ перебування батьків або інших законних представників дитини, розлученої із сім’єю, територіальний орган ДМС України інформує про це відповідний орган опіки та піклування щодо повернення дитини, розлученої із сім’єю, до місця проживання/ перебування.

Повернення дитини, розлученої із сім’єю, до місця проживання/ перебування з метою возз’єднання сім’ї здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.


Голова комісії

з проведення ліквідації Державного департаменту

громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб

Міністерства внутрішніх справ України

В.В. Шейбут


Директор Департаменту

з усиновлення та захисту

прав дитини

Міністерства соціальної політики України

Р.С. Колбаса


Директор Департаменту

загальної середньої та дошкільної освіти

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

О.В. Єресько


Директор Департаменту

охорони материнства, дитинства та санаторного

забезпечення Міністерства охорони здоров'я України

С.І. Осташко


Перший заступник Голови Державної

прикордонної служби України - директор Департаменту

охорони державного кордону

П.А. Шишолін


Додаток 1

до Інструкції про взаємодію органів виконавчої влади в роботі з дітьми, розлученими із сім’єю,

які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів

із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту


АКТ

про факт виявлення дитини, розлученої із сім’єю, яка заявила про намір звернутися до компетентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

Додаток 2

до Інструкції про взаємодію органів виконавчої влади в роботі з дітьми,

розлученими із сім’єю, які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту


АКТ

про приймання - передавання дитини, розлученої із сім’єю, яка заявила про намір звернутися до компетентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту


Закон України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту


Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів


1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства , належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає ористуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;

2) дитина, розлучена із сім'єю, - особа віком до вісімнадцяти років, яка прибуває чи прибула на територію України без супроводу батьків чи одного з них, діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікуна чи піклувальника, призначених відповідно до законодавства країни походження, або інших повнолітніх осіб, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяли на себе відповідальність за виховання дитини;

3) довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України;


4) додатковий захист - форма захисту, що надається в Україні на індивідуальній основі іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну або перебувають в Україні і не можуть або не бажають повернутися в країну громадянської належності або країну попереднього постійного проживання внаслідок обставин, які загрожують їх життю, безпеці чи свободі;

5) заборона вислання або примусового повернення - недопущення видворення , видачі , передачі, іншого примусового переміщення особи, на яку поширюється дія цього Закону, за межі України;

6) законні представники дитини, розлученої із сім'єю, - орган опіки та піклування, опікуни та піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, адміністрація закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу;

7) законні представники особи віком до вісімнадцяти років - один з батьків, усиновителів, дід чи баба, повнолітні брат чи сестра, опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, або інша повнолітня особа, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяла на себе відповідальність за виховання дитини;

8) заява про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, - заява-анкета встановленого зразка, в якій іноземець або особа без громадянства просить визнати його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням та обґрунтуванням однієї з підстав для такого визнання, зазначених у пунктах 1 і 13 частини першої цієї статті;

9) ідентифікація особи - заходи, пов'язані із встановленням органами виконавчої влади особи заявника, який звернувся із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують його особу, або такі документи фальшиві;

10) країна громадянської належності - країна, громадянином якої є особа. За умови, якщо особа має понад одне громадянство, вона не вважається такою, що не має захисту країни своєї громадянської належності, якщо без будь-якої поважної причини, що випливає з обґрунтованих побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн, громадянином якої вона є;


11) країна попереднього постійного проживання особи без громадянства - країна, в якій особа без громадянства постійно проживала до прибуття в Україну;

12) країна походження - країна чи країни громадянської належності для іноземця або країна попереднього постійного проживання особи без громадянства;

13) особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

14) особи, які потребують тимчасового захисту, - іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території країни, що має спільний кордон з Україною, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження;

15) посвідчення біженця - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України;

16) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України;

17) посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України;


18) пункт тимчасового розміщення біженців - місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

19) статус біженця - визнання спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції іноземця або особи без громадянства біженцем;

20) строк перебування на території України - визначений законодавством України, міжнародними договорами України строк, протягом якого іноземець чи особа без громадянства може на законних підставах перебувати в Україні;

21) тимчасовий захист - форма захисту, що є винятковим практичним заходом, обмеженим у часі, і надається в Україні іноземцям та особам без громадянства, які масово прибули в Україну з країни, що має спільний кордон з Україною, і не можуть повернутися в країну постійного проживання через обставини, зазначені у пункті 14 частини першої цієї статті;

22) третя безпечна країна - країна, в якій особа перебувала до прибуття в Україну, крім випадків транзитного проїзду через територію такої країни, і могла звернутися з клопотанням про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, оскільки така країна:

дотримується міжнародних стандартів з прав людини у сфері притулку, встановлених міжнародно-правовими актами універсального та регіонального характеру, включаючи норми про заборону тортур, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

дотримується міжнародних принципів стосовно захисту біженців, передбачених Конвенцією про статус біженців 1951 року і Протоколом щодо статусу біженців 1967 року , та стосовно осіб, які потребують додаткового захисту;

має національне законодавство у сфері притулку та біженців і її відповідні державні органи визначають статус біженця та надають притулок;

забезпечить особі ефективний захист проти вислання і можливість звертатися за притулком та користуватися ним;
погоджується прийняти особу і забезпечити їй доступ до процедури визначення статусу біженця чи надання додаткового захисту;

23) УВКБ ООН - Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців;

24) члени сім'ї біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту:

чоловік ;
діти віком до вісімнадцяти років за умови, що вони не перебувають у шлюбі і знаходяться на утриманні;
повнолітні діти, які не перебувають у шлюбі, якщо вони через фізичний стан об'єктивно не здатні задовольняти свої потреби;
непрацездатні батьки;

інші особи, які перебувають під їх опікою чи піклуванням, як це визначається національним законодавством і звичаями відповідної країни.



следующая страница >>