shkolaw.in.ua 1
Макух Владлен Володимирович


Аналітичний матеріал

CТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ АРАБСЬКИХ КРАЇН В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Близький Схід у цілому не вважається найбагатшим регіоном світу. Проте, серед арабських країн регіону є держави, які можна віднести не лише до багатих, а до дуже багатих країн. Це, передусім, забезпечені нафтою та природним газом монархії Перської затоки – Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Катар. Золото-валютні резерви кожної з цих країн оцінюється в десятки мільярдів доларів. Так, без урахування золотого запасу фінансові резерви Саудівської Аравії у 1998 році складали 7 млрд. 520 млн. доларів США, ОАЕ – 9 млрд. 77 млн. дол., Кувейту – 3 млрд. 947 млн. дол.

Приватні та державні інвестиції країн Перської Затоки за кордоном, за різними оцінками, складають від 800 млрд. дол. США до 1 трлн. дол. США. При цьому капіталовкладення в арабському світі складають всього 5% від загальної суми інвестицій, а в країнах Заходу – більше 70%. Лише капітали, що розміщені за кордоном вихідцями з країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки оцінюється у 162 млрд. дол. США.

Слід зазначити, що контакти між українськими та близькосхідними партнерами у сфері інвестицій не можуть нормально розвиватися і функціонувати без відповідної нормативно-правової бази. Саме тому узгодження позицій України і держав Близького Сходу з питань захисту інвестицій та уникнення подвійного оподаткування є наріжним каменем, базисом подальшої взаємодії. Процес юридичного оформлення цього відбувався головним чином, протягом 2002-2006 рр. У порівнянні з 1990-ми роками, коли близькосхідний вектор української політики практично ігнорувався, це був великий успіх. За умов збільшення свого інвестиційного рейтингу в очах світової спільноти Україна може і повинна розраховувати на отримання капіталовкладень через залучення їх в економічно обґрунтовані інвестиційні проекти.

Досвід світової практики свідчить про те, що існують дві необхідні умови, яким має відповідати законодавча та інституціональна система країни, що прагне залучити іноземні інвестиції. Перше – це стабільність основоположних принципів системи. Як відомо, інвестори почувають себе більш комфортно у країні, де правила регулювання стабільно дотримуються, а не там, де часто змінюються „правила гри”. Друге - прозорість національної системи регулювання (інформування партнерів про заходи, що вживаються у сфері інвестування та ін.)


Перш за все доцільно розглянути передумови започаткування інвестиційного співробітництва між Україною та арабськими країнами Близького Сходу та Північної Африки.

Візит міністра закордонних справ України А. Зленка до держав Перської затоки (Катар, Оман, Кувейт, ОАЕ) у 2002 р. став підґрунтям до подальшого розвитку відносин між Україною та арабськими країнами Перської Затоки. Згідно з висловом начальника 6-го територіального управління МЗС України Л. Гур’янова напередодні візиту, країни Перської Затоки «сидять на грошах, з якими вони готові піти в Україну, але не уявляють, як це можна зробити». Від цього візит заклав основу ділових контактів українських та арабських бізнесменів, допоміг ознайомити потенційних інвесторів та торговельних партнерів з економічними можливостями України. Завдяки пожвавленню діяльності українського уряду на цьому напрямку з арабськими країнами регіону було підписані угоди про взаємний захист та сприяння інвестиціям.

Значний інтерес до України демонстрували і порівняно небагаті країни арабського світу. Співробітництво з ними в інвестиційній сфері стало яскравим прикладом пошуку спільних шляхів подолання економічних проблем.

Таким чином, на початку 2000-тих років відбувся довгоочікуваний прорив відносин України з державами Близького Сходу в інвестиційній сфері. Потенціал співробітництва в цьому напрямку вважається дуже значним. Разом з тим, певні чинники все ще стримують інвестиційну взаємодію сторін. Серед них слід виділити невпевненість близькосхідних партнерів у внутрішній економічній і політичній стабільності в Україні. Окрім того, проблематичним залишається питання невтручання сторонніх держав як у відносини між Україною та країнами регіону, так і у внутрішні справи близькосхідних країн.

З метою покращення інвестиційного іміджу України, створення сприятливих економічних, правових та організаційних умов для діяльності іноземних інвесторів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №666 від 02.08.2005р. було створено Український центр сприяння іноземному інвестуванню. Основним завданням Центру є поширення  інформації про інвестиційну  привабливість окремих регіонів чи об’єктів, надання методичної допомоги регіонам держави у створенні сучасної інфраструктури сприятливих економічних, правових та організаційних умов для ефективної діяльності.


 Серед інших завдань центру:

- розробка та виконання комплексу заходів щодо формування позитивного інвестиційного іміджу України та її регіонів;

- надання потенційним іноземним інвесторам інформації щодо умов підприємницької й інвестиційної діяльності, інвестиційних можливостей України та її регіонів;

- інформаційна й організаційна підготовка інвестиційних проектів іноземних інвесторів за принципом "єдиного вікна";

- підготовка пропозицій щодо стимулювання інвестиційної діяльності іноземних інвесторів, усунення перешкод у її здійсненні;

- сприяння досудовому врегулюванню суперечок між іноземними інвесторами та державними органами.

Після теракту в США 11 вересня 2001 р. країни Перської Затоки почали відкликати свої інвестиції з західних країн (зокрема, ОАЄ відкликали 3 млрд. дол. США, Катар – 2, 7 млрд. дол. США). Причиною цього стало побоювання заморожування капіталовкладень за політичними мотивами. Ця ситуація могла бути реально використана українськими промисловими колами, що мають інтерес до залучення іноземних інвестицій. Окрім того, світова продовольча криза серйозно непокоїть країни Перської Затоки, де обмаль придатних для землеробства земель (наприклад, у тому ж Кувейті — лише 1%).

На жаль, в останні два десятиріччя значний інтерес до залучення арабських інвестицій спостерігався лише з боку наших сусідів - Російської Федерації. Так, у 1996 р. один з найбільших російських банків – „Межкомбанк” ініціював створення Російсько-ісламського банку. Головним його завданням стало використання в інтересах Росії величезного (до 60 млрд.дол. США) інвестиційного капіталу інвесторів з регіону Перської затоки. У 1997 р. у Росії був створений російський ісламський банк „Бадр” (49% уставного капіталу банку належить закордонним мусульманським інвесторам, 51% - російським). Цей банк діє на основі ісламських принципів (без застосування забороненого шаріатом кредитного відсотку - ріба).

Окремим прикладом може стати досвід Польщі щодо пошуку у країнах Перської Затоки інвесторів для будівництва польських готелів у Польщі з метою забезпечення належного проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу. Так, на сьогодні польська амбасада серйозно підготувалась для презентації польських проектів у готельному бізнесі, інфраструктурі, спортивному будівництві.


На тлі глобальної економічної рецесії, що стрімко зростала у світі, Україна звернулася до країн Перської Затоки, зокрема Кувейту, ОАЕ та Катару з метою отримання кредитів для боротьби з фінансово-економічною кризою.

Двостороннє співробітництво в інвестиційній сфері між Україною та окремими країнами арабського світу характеризується таким чином:

Українсько-еміратське співробітництво в інвестиційній сфері:

Українсько-еміратські відносини мають значний потенціал. Бізнесмени з ОАЕ демонструють певний інтерес до інвестицій в Україну. Угода про сприяння та захист інвестицій між урядами України та ОАЕ підписана 22 січня 2003 року. 18 травня 2004 у м.Абу Дабі (ОАЕ) відбувся організований Посольством України в ОАЕ українсько-еміратський семінар, присвячений питанням розвитку співробітництва між Україною та ОАЕ в банківській та інших сферах. В його роботі взяли участь представники провідних фінансових інституцій двох держав, зокрема Державного експортно-імпортного банку України, Центрального банку ОАЕ, Національного банку та Інвестиційного фонду Абу Дабі, а також промислових і торговельних компаній. Учасники семінару обговорили конкретні напрями та форми двостороннього співробітництва, можливості участі еміратського капіталу в реалізації деяких інвестиційних проектів в Україні, а також надання банківської підтримки двостороннім торговельно-економічним операціям.

Створення Бізнес-Ради Україна – ОАЕ стало важливим чинником, що надав імпульс розвитку торгівлі та економічних відносин між двома країнами, що мали результатом активізацію інвестування та торгівельного партнерства, проведення торгівлі, промислових та спеціальних виставок, обмін інформацією, ідеями, програмами, інформацією на кошти, що виділяються бізнесменами двох країн.

17-19 вересня 2006 р. в Україні відбулись українсько-еміратські переговори. Делегація з ОАЕ відвідала Київську область та Крим для вивчення можливостей у сфері бізнесу.

Українсько-кувейтське співробітництво в інвестиційній сфері:

Інвестиційний інтерес до України демонструє і Кувейт. Угода між Кабінетом міністрів України та урядом Кувейту про сприяння та взаємний захист інвестицій була укладена 11 червня 2003 року. Інвестиційне співробітництво між Україною та Державою Кувейт поки ще знаходиться в стадії започаткування.  Станом на 01.01.2009 р. в Україні офіційно зареєстровано два спільних підприємства з обсягом кувейтських інвестицій у 0,1 млн. доларів США. В Кувейті українські інвестиції не зареєстровані.

Разом з цим, кувейтська сторона висловлює зацікавленість щодо інвестування в українські проекти. Так, Кувейтська інвестиційна адміністрація вже залучила 50 мільйонів доларів США у інвестиційну компанію „Сігма Блейзер”(США), що працює на українському ринку. Окрім того, зазначена адміністрація через своє англійське дочірнє підприємство інвестувала в Україну близько 100 млн. доларів США.

За словами заступника міністра інформації Кувейту Файсала Халіфи Аль-Малека Аль-Сабаха, його країна зацікавлена в зростанні кувейтських інвестицій і у тому, щоб більше кувейтців відвідувало Україну. Він висловив інтерес до розміщення на кувейтському телебаченні українські матеріали для популяризації України в Кувейті.

Українсько-ліванське співробітництво в інвестиційній сфері:

Українсько-ліванські відносини в інвестиційній сфері розвиваються досить динамічно. Угода між урядами України та Лівану про сприяння та взаємний захист інвестицій була укладена 26 травня 2000 року.

22 квітня 2002 р. в інтерв’ю газеті “Ан-Нагар” президент України Л.Д. Кучма звернувся до ліванських інвесторів із закликом активізувати свою участь у приватизації українських підприємств. Він зазначив також, що найперспективнішим для розвитку співробітництва вважає “поєднання значного промислового та науково-технічного потенціалу України з великими інвестиційними можливостями Лівану”.

На початок 2009 року на території України було зареєстровано 59 підприємств за участю ліванського капіталу. Ліванські інвестиції в економіку України за 2008 рік склали 19,7 млн. дол. США. Українських інвестицій в Лівані не зареєстровано.

Українсько-лівійське співробітництво в інвестиційній сфері:

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та ВСНЛАД підписана у Тріполі 23 січня 2001 р.(набула чинності 23 квітня 2003 р.).

17 – 18 березня 2005 р. з візитом у Лівії перебував Міністр аграрної політики України О.Баранівський, якого супроводжували Заступник голови правління ДАК “Хліб України” та директор зернової компанії “АГРОТЕКС”.  Під час візиту відбулися зустрічі Міністра аграрної політики України з Заступником секретаря Вищого Народного Комітету Лівії, Головою лівійської частини двосторонньої українсько-лівійської Комісії зі співробітництва А.Аль-Махмуді, Секретарем ГНК фінансів М.Аль-Хуейджем та Генеральним інспектором (міністром) сектору сільського господарства, тваринницьких та морських ресурсів Лівії А.Аль-Мансурі, в ході яких обговорювалися питання закупівлі Лівією зернових в Україні, вкладання лівійських інвестицій у вирощування зернових в Україні, спільне виробництво покращених сортів насіння, надання взаємної підтримки у просуванні сільськогосподарської продукції на ринки двох країн тощо.

 Відповідною постановою Вищого народного комітету (уряду) Лівії від 1 березня 2008 р. координатором українсько-лівійського співробітництва з лівійської сторони призначено керівника Бюро лідера лівійської революції, Голову правління Лівійського африканського інвестиційного фонду Башира Салєха Башира.

 6-9 травня 2008 р. Україну відвідала лівійська делегація експертів, яка провела переговори з ІСД. Досягнуто принципової домовленості щодо створення спільного підприємства з метою реалізації проекту „100 000 га”. ІСД має підготувати його технічне обґрунтування. Лівійська делегація провела зустріч з А.І.Гончаруком, відвідала Київську Обласну державну адміністрацію та здійснила поїздку до Донецької області. Наразі сторони опрацьовують питання створення спільного підприємства з реалізації проекту „100 000 га”.


 30 травня – 1 червня 2008 р. відбувся візит до України офіційної делегації Лівії на чолі з керівником Бюро Лідера лівійської революції, Головою Ради правління Лівійсько-африканського інвестиційного фонду (ЛАІФ), координатором українсько-лівійського співробітництва Баширом Салєхом Баширом. Б.С.Башир був прийнятий Президентом України В.А.Ющенком та поінформував про намір лівійської сторони, зокрема, очолюваного ним найпотужнішого у країні інвестиційного фонду, спільно з українськими партнерами реалізувати декілька перспективних проектів на території України. Насамперед, сільськогосподарський інвестиційний проект «100 тисяч гектарів» з вирощування пшениці для лівійських потреб на території України, можливість придбання у власність одного з українських НПЗ та мережі автозаправочних станцій, спільну реалізацію перспективних проектів в африканських країнах.

 Станом на 1 січня 2009 року в економіку України надійшло лівійських інвестицій на суму 0,1 млн. дол. США (вкладено до 3 підприємств). Вони надходили до таких галузей: колективні, громадські та особисті послуги – 79,5%; транспорт і зв’язок – 18%; торгівля транспортними засобами та послуги з ремонту – 2,6%. Українські інвестиції в Лівії вкладені в одно будівельне підприємство на суму 0,012 млн. дол. США.

Українсько-саудівське співробітництво в інвестиційній сфері:

На тлі фінансової та продовольчої кризи у світі керівництво королівства розробило саудівський план продовольчої безпеки, відомий як «ініціатива короля Абдалли для саудівських сільськогосподарських інвестицій за кордоном». Так, представники Саудівської Аравії розглядають можливості для укладання довгострокових контрактів щодо користування землями сільськогосподарського призначення в інших країнах. Так, саудівці хочуть узяти під кожний такий проект 100 тис. га в оренду. Вони обіцяють створення робочих місць, сільськогосподарську техніку і навіть високу культуру землеробства та його ефективність (там дивуються, що врожайність зерна на українських землях у 2,5 разу нижча, ніж у США).


Українсько-сирійське співробітництво в інвестиційній сфері:

21 квітня 2002 р., під час візиту Л.Д. Кучми до Дамаску було підписано міжурядову угоду про заохочення і взаємний захист інвестицій. До цього моменту в Україні вже було зареєстровано 39 підприємств із сирійськими інвестиціями на суму 3,1 млн.дол.США, серед яких було 22 спільних підприємств. Сирія має всі підстави вважатися одним з найперспективніших близькосхідних партнерів України, враховуючи минулий досвід обох боків, географічне положення країни і доволі високий рівень розвитку особистих контактів між громадянами наших держав. Протягом січня-вересня 2008р. обсяг інвестицій з Сирії до України становив 20 млн.дол.США. Українські інвестиції у 2008 р. до САР не надходили.

 Аналіз наявного стану інвестиційного співробітництва між Україною та країнами Перської Затоки дозволяє зробити такі висновки:

1. Зміни в українському законодавстві в бік надання більших привілеїв іноземним інвесторам (зрозуміло, уникаючи негативні наслідки для української економіки) стимулювало б додаткове надходження інвестиційних потоків до України.

2. Залучення прямих іноземних інвестицій в ОПК України вимагає комплексних дій, що мають охоплювати глибокі зміни законодавства, реформування системи власності і управління. Метою цих реформ є створення як спеціальних режимів інвестування, так і загального поліпшення інвестиційного клімату країни.