shkolaw.in.ua 1

2.3. Податкова система і принципи її побудови


У спеціальній літературі поняття «податкова система» не викликає особливих суперечок, проте існують певні розбіжності. Багато авторів розуміють податкову систему як сукупність податків, відрахувань та обов’язкових платежів. У цьому випадку податкова система представляється у вузькому розумінні.

З іншого боку, податкова система охоплює широкий спектр відносин, пов’язаних із законодавчим регулюванням, системою збору та контролю за надходженням податків, відповідальністю за порушення податкового законодавства. Таким чином, податкова система – це сукупність податків, обов’язкових платежів, відрахувань, законодавчо закріплених у державі; принципів, форм і методів їх встановлення; контролю та відповідальності за порушення податкового законодавства; структура та функції податкових органів.

Існують три основні методи побудови податкової системи: експериментальний, на підставі досвіду зарубіжних країн, науково обґрунтований.

Сутність експериментального методу полягає в тому, що в його основі лежить метод проб і помилок. Дія встановлених податків перевіряється на практиці, а ефективність системи значною мірою залежить від рівня професіоналізму її розробників.

Науково обґрунтований підхід до створення податкової системи передбачає:

— системність;

— встановлення визначальної бази податків;

— врахування правової основи;

— дотримання принципів оподаткування.

Системність охоплює кілька аспектів. По-перше, усі податки повинні бути взаємопов’язані між собою, доповнювати один одного, не вступати в протиріччя. По-друге, системний підхід – це органічне поєднання усіх функцій податків; по-третє, врахування зв’язку податків з такими розподільчими категоріями, як ціна, собівартість, заробітна плата, кредит. Враховуючи те, що податки виконують кілька функцій (розподільчу, фіскальну, регулюючу, контрольну), податкова система повинна охоплювати досить широке коло форм оподаткування різної цілеспрямованості.


Визначальна база податкової системи – це обсяг запланованих видатків бюджету. З позиції фінансової діяльності держави податки вторинні щодо видатків, а це своєю чергою обумовлює бюджетний дефіцит.

Правова основа податкової системи – відносини власності. Залежно від того, яка форма власності домінує в суспільстві, встановлюється відповідний метод формування доходів бюджету (податковий чи прямого вилучення).

Права власності дають можливість також виділити об’єкт оподаткування та закріпити відповідного платника податків.

Методологічною основою ефективної податкової системи є наукове обґрунтування принципів її побудови. Вперше їх розробив Адам Сміт. До них належать:

1) Принцип рівності в оподаткуванні. Всі громадяни повинні брати участь у підтримці держави відповідно до своїх доходів.

2) Принцип визначеності. Час, методи обчислення, кількість податків, місце платежу мають бути наперед відомими платникам податків.

3) Принцип зручності. Вилучення податків має бути зручним і зрозумілим. Податки повинні сплачуватись у найвигідніший для платників час.

4) Принцип мінімізації витрат. Кожний податок повинен сплачуватися з мінімальними витратами.

Основні принципи податкової системи в сучасних умовах мають бути доповнені. І це знайшло своє відображення в останній редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР.

У законі відзначено, що основними принципами побудови системи оподаткування є:

— стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

— обов’язковість – впровадження норм щодо сплати податків та обов’язкових платежів, відрахувань за звітний період і встановлення відповідальності платників податків;

— рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутків;


— недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

— підтримка малозабезпечених верств населення шляхом впровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і застосування диференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

— стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок, податкових пільг упродовж бюджетного року;

— економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей;

— рівномірність сплати – встановлення термінів сплати, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету;

— компетенція – встановлення та скасування податків і зборів, а також пільг здійснюється винятково Верховною Радою України, місцевими органами влади;

— єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням усіх елементів податку.