shkolaw.in.ua 1
1.Ці Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів


нормативно – правових актів (далі - проект акта), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

2. Під час підготовки тексту проекту акта слід дотримуватися таких принципів:

логічна послідовність. Полягає у логічному зв'язку усіх компонентів проекту акта, чітко виявлених причинно-наслідкових зв'язках між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта;

належна ясність викладу, точність опису. Базується на правильному та професійно грамотному доборі слів і словосполучень (термінів), точності, лаконічності і водночас доступності мови актів;

свобода від суперечностей. Виявляється, зокрема, у тому, що обрані слова (словосполучення) належать до різних сфер мовлення. Неприпустима в актах суперечність смислового плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються, а також використання розмовної лексики, русизмів;

лаконічність. Досягається шляхом попереднього обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальної заміни складних речень простими, а також уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості;

правильність компонування проекту акта. Кожен аспект порушеного питання повинен зайняти певне місце в логічній структурі проекту акта та не збігатися з іншим аспектом. Недотримання цієї умови призводить до розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів;

нормативність мовних засобів офіційно-ділового стилю. Мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам. Слід вживати слова (терміни) у значеннях, закріплених за ними словником.

3. Не допускається у проектах актів повтор нормативних положень, визначених раніше прийнятими нормативно-правовими актами.

4. У галузевий проект не включаються норми, які не є предметом даного проекту. У даному разі використовується відсильна (бланкетна) норма до того чи іншого нормативно-правового акту.


5. Кожен проект акта має назву, у якій в кількох словах викладається його зміст і яка є складовою частиною офіційного тексту нормативно-правового акту. Для цього використовуються інформативні поняття, які дозволяють розпізнати предмет, що регулюється даним проектом.

6. У випадках, коли є потреба роз'яснити необхідність і мету видання проекту, в проекті дається вступна частина - преамбула.

7. Текст проекту акта викладається стисло, простою літературною мовою, по можливості короткими фразами. Мова повинна бути зрозумілою і точною, фрази - нескладної конструкції без зайвого перевантаження підрядними реченнями і займенниками. Необхідно також уникати прислівникових і дієприслівникових зворотів.

Особливу увагу необхідно звертати на точність термінології. Визначення термінів повинно відповідати тому змісту, який у нього вкладають літературознавці, вчені та юристи, і має бути уніфікованим по всьому тексту закону. Якщо термінологія обмежується лише даним проектом, то дається відповідне застереження. Наприклад: "Для цілей цього Закону вживаються такі терміни і поняття" або "У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні".

8. Тексти мають бути підготовлені, як правило, у Microsoft Word, формат RTF, з використанням шрифту Times New Roman, розмір 14, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel. Проекти нормативно-правових актів, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

9. Нормативні положення повинні включати всі необхідні аспекти правових норм без зайвої деталізації.

10. Для правильного застосування норм і виключення різнотлумачень кожне нормативне положення має бути чітко викладено і сформульовано таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку дії в часі. Якщо дія нормативно-правового акту або його окремих норм обмежена певним строком, це обов'язково зазначається.


11. До нормативно-правового акту можуть вноситися такі зміни: нова редакція нормативно-правового акту, його розділів, глав, статей, частин статей, пунктів, підпунктів, абзаців, речень; заміна слів та їх виключення; доповнення нормативно-правового акту розділами, главами, статтями, частинами статей, пунктами, підпунктами тощо.

У разі внесення до нормативно-правового акту змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на його зміст, нормативно-правовий акт доцільно викласти в новій редакції.

У разі коли зміни вносяться до нормативно-правового акту, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до його оновленої редакції.

Якщо зміни вносяться до кількох нормативно-правових актів, вони подаються в хронологічному порядку.

12. З метою взаємного узгодження проекту та уникнення суперечностей у законодавстві у процесі роботи над проектом повинні бути вивчені законодавство, що стосується теми проекту, практика застосування відповідних нормативних актів.

13. Під час розроблення проекту слід враховувати:

норми чинних міжнародних договорів України, які стосуються теми проекту;

положення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами, зважаючи на її значення для реалізації проголошеного Україною курсу на європейську інтеграцію;

основні положення законодавства ЄС, якщо предмет правового регулювання проекту віднесено до пріоритетних сфер адаптації законодавства відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу або рішень Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Для цього аналізуються тексти актів законодавства ЄС з питань, що належать до сфери правового регулювання законопроекту, та забезпечується певний ступінь відповідності проекту акта цим нормам.

14. Назви органів державної влади і організацій даються відповідно до їх офіційної назви на час прийняття проекту.

15. У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в проекті акта положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.

16. Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проекти регуляторних актів, підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом у встановленому цим Законом порядку.