shkolaw.in.ua 1

Як самостійно працювати з підручником


Слухаючи та читаючи:


  1. Визначити головне у змісті книги.

  2. Уясни, що ти взнав нового.

  3. Порівняй з тим, що ти знав раніше.

Спостерігаючи:

  1. Вияви деталі та ознаки явища.

  2. Установи важливість та значимість виявленого.

  3. Визначити сутність вивченого шляхом установки зв'язку між деталями та ознаками явища, а також шлях порівняння з'іншими явищами.

Висловлюючи думки:

  1. З'ясуй, Що треба довести.

  2. Визначити важливість того, що треба довести.

  3. Визначити свою позицію.

  4. Підбери в певній послідовності аргументи, докази.

Звернення книги до читача:

«Чи є у тебе бажання скористатись моїми порадами? Якщо є — пам'ятай: бажання — велика сила: за ним ідуть дія і праця. А їх завжди супроводжують успіх і радість досягнень. Бажаю тобі успіхів, радості і досягнень».

Діти!

• Коли б книга ожила і раптом заговорила, то ось що вона сказала б вам: «Будь ласка, не беріть мене брудними руками, мені соромно, якщо мене потім візьмуть інші.

  • Не малюй мене пером і олівцем — це так некрасиво!

  • Не ставте на мене лікті і не кладіть розкритою обличчям вниз.

• Якщо ви закінчили читати, не робіть поміток нігтями, не загинайте куточків сторінок, а покладіть закладку!»

Бережіть книгу!

Книжчині поради

  1. Читай мене уважно, не поспішай.

  2. Зустрівши незнайомі слова — знайди їх в словнику або запитай у старших.

  3. Не встиг дочитати книгу до кінця — вклади закладку на тому місці, де зупинився.

  1. Запам'ятай прізвища автора і художника, який намалював ілюстрації до книги.
  2. Прочитав мене — подумай: чи читав ти інші книги цього письменника? Що ти знаєш про нього? Чи зустрічались тобі раніше малюнки цього художника?


  1. Чи сподобались тобі мої герої?


Експрес - інформація

Корисно знати структуру книжки
Книга звичайно складається з друкованих аркушів. Друковані аркуші входять до складу книжки у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінок.

Всередині книги, крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках — і шмуцтитул і фронтиспіс.

Знайомство з книгою починається з обкладинки (палітурки).

Розкриваємо сторінці) вміщують назву книжки, прізвище автора назву видавництва, місце і рік видання. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу вміщують анотацію — короткий зміст книги та вказівку, для кого вона призначена.
Шмуцтитул — ним називають окремий аркуш в книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул розміщують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини)
Фронтиспіс це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги, або є ілюстрацією до найважливішого епізоду книги. Це може бути також портрет автора або головного героя книги.

Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку, колонтитул, сиигатуру і норму.
Колонцифри — порядкова нумерація сторінок книги. Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.
Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває зверху сторінки.
Колонтитули — це рядки тексту, розміщені зверху полоси, з назвами: приміром, на парній сторінці — назвами частин книги, а на непарній її розділів.
Сингатурою — називають порядковий номер друкованого аркушу книги.; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють із зірочкою на третій сторінці аркуша.

Норма — скорочена назва книги або прізвище її автора. її вміщують на першій сторінці аркуша біля сигнатури, сигнатура і норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги, в процесі ЇЇ виготовлення. Для читача вони, як правило, мають значення.

Є в книзі і вихідні дані. Це її — паспорт. Тут знайдемо ім'я та по батькові автора, його прізвище, прізвища видавничих працівників," які докладали рук і вміння до створення книги. Це — редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор. Уважний читач прочитає тут і коли книжку здано до набору в друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут дані про формат, книги, тираж, ціну.

І ще дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, на якому книги виготовляли (бо якщо ви придбали книгу з браком, ви маєте право надіслати ЇЇ до друкарні для обміну на якісний примірник) і адресу самого видавництва.


Експрес-інформатор для допитливих
Розквіт книгописання у слов'ян
Східні слов'яни (українці, білоруси, росіяни) користувалися так званими «чертами» і «рєзами», тобто письмом, ще в VI—VIII ст.

Розквіт книгописання розпочинається у другій половині ЇХ століття, коли на основі грецького алфавіту болгарські просвітителі Кирило і Мефодій створили . слов'янську азбуку — кирилицю. Паралельно вживались і глаголиця, що вважається древнішою.

Найдавнішою книгою в Україні є датоване першою половиною XI : століття «Євангеліє». Привезла його у Реймс, колишню столицю Франції, дочка Ярослава Мудрого — Анна (дружина французького короля Генріха І) як батьківське благословення. Протягом століть це «Євангеліє» було невід'ємним, атрибутом під час коронації французьких королів. Оригінал книги зберігається у національній бібліотеці Парижа.

Є в Україні і визначні пам'ятки книжкового мистецтва. «Остромирове євангеліє» (10561057); «Ізборник Святослава» (1073); «Руська правда» (ХІ—ХІІ ст.) — збірник норм давньоруського права за часів Ярослава Мудрого:'«Повість временних літ» (початок XI ст.) Нестора — літописця,

Далі розвиток рукописної книги (XV/ — XVII ст.) проходив у тісному зв'язку з друкованою.

Експрес-інформатор для допитливих
Книга за часів Київської Русі

З певністю можна сказати, що книжка ще за часів Київської Русі була у великій пошані. Так, в одній рівнині книзі читаємо: «Ум без книг, як птиця без крил. Як і вона злетіти не може, так і ум не домислиться досконалого розуму без книг».

Для того, щоб виготовити одну копію рукописної книжки, необхідно було працювати не один день і не один місяць.

Тому переписувачі й раділи, закінчивши роботу. І частенько залишали на згадку таку приписку: «Як радіє заєць, вирвавшись із тенет, а птах — із сіті, а боржник — од лихваря, а холоп — від господаря, так само радів переписувач, закінчивши книгу, дописавши останню сторінку».

Запитання:


  1. Поміркуй, чому книга в добу Київської Русі була у великій пошані?

  2. Навіщо переписувачі книг залишали на згадку приписку?

Це потрібно знати

23 квітня — Всесвітній день книги. У Києві та Львові відкрито Музеї книги і друкарства. У Києві він розміщений на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

• Перша в Україні бібліотека була заснована великим київським князем Ярославом Мудрим 1037 року в Київському Софїівському Соборі. В ній зберігалося понад 850 томів різних рукописних творів.

• Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована 1800 року. її книжковий фонд — 40 млн. книг.

  • Найбільша бібліотека в Україні — Центральна наукова бібліотека ім. Вернадського. Заснована вона 1714 року.

  • Найбільша книга у світі — англійський словник, що містить 8600 сторінок.
  • Найдавніша наша писемна пам'ятка «Ізборник Святослава», укладений 1073—1076 рр. для київського князя Святослава Ярославовича. Поряд з творами церковно-релігійного характеру він містить твори, в яких роз'яснюються норми поведінки людини за різних побутових обставин.


  • Книжку Пересопницьке Євангеліє справедливо називають вершиною українського книжкового мистецтва середини XVI століття. Під час інавгурації Президенти України присягаються на Пересопницькому Євангеліє.



Картка-інформатор для допитливих
Історія українських енциклопедичних видань
У 1957 році Академії наук було доручено видання УРЕ, створено науково-редакційну установу — Головну редакцію УРЕ, яку очолив М.Бажан.

У 1965 році видання Української радянської енциклопедії в 17-ти томах було завершено.

За час, коли УРЕ проклала собі шлях у світ, виходили й інші українські енциклопедії.

У 50-х роках в Радянській Україні побачила світ «Колгоспна виробнича енциклопедія» .у 2-х томах українською та російською мовами.

1957—1967 роках у Аргентині видано «Українську малу енциклопедію» у 3-х томах завдяки професору Ю.Юнатському (лише 1000 примірників).

1969 та 1972 роках у Філадельфії побачила світ енциклопедія Б.Романчука «Азбуковник. Енциклопедія української літератури», а 1971 року в Мюнхені — «Мала Українська музична енциклопедія» О.Залінського та інші.

Впродовж 60-70-х років в УРСР випущено ряд галузевих енциклопедій.

Державну премію СРСР присуджено фундаментальному виданню «Історія міст і сіл України» у 26-ти томах, Державну премію УРСР — «Енциклопедії кібернетики» у 20-ти томах та «Історії українського мистецтва» у 6-ти томах Державною премією УРСР ім. Т.Шевченка відзначено двотомний Шевченківський словник.

1974 року розпочато друкування другого видання УРЕ, яке завершено 1985 року.

Продовжуючи кращі традиції «Енциклопедії українознавства» за кордоном, готується до друку унікальне видання «Енциклопедія української діаспори» у 7-ми томах. Вона вийде у світ не лише українською мовою, а й мовою країни, про яку у ній розповідатиметься.

На часі перед колективом видавництва «Українська енциклопедія» стоїть інше завдання створення нової української універсальної енциклопедії, якої вкрай потребують читачі і яка має засвідчити усьому світу високий культурний і науковий рівень розвитку української нації.


Година цікавої інформації

Створення перших друкованих навчальних книг

Перші друковані книги в Україну завезли з Кракова, Познані, Гданська 1477 року. Так, до Львова на січневий ярмарок приїжджали книготорговці з Польщі, Італії, Німеччини, Франції. Серед населення широким попитом користувалася антична література, книги з медицини та юриспруденції. Всі вони, як правило, видавалися латинською та іншими іноземними мовами.

Перші книжки, надруковані кирилицею та церковнослов'янською мовою — «Часословець» та «Октоїх» — вийшли друком 1491 року у Кракові:

Перші друковані підручники видав Іван Федоров. Чимало труднощів зазнав книговидавець, доки 1574 року відкрив у Львові друкарню і випустив першу книгу — «Апостол». У підручнику вміщено кириличний алфавіт, двобуквені і трибуквені склади, зразки відмінювання слів, тексти українського та білоруського походження. Такою була перша львівська «Азбука», яку ще у XVIII ст. вивезли з України до Італії.

Відомо, що пізніше вона декілька разів перевидавалась у Києві, Львові, Чернігові, Почаєві.

Крім «Азбуки», в число обов'язкових наук входила граматика.

Перша друкована граматика з'явилася у Вільно 1586 року, цей посібник видано у друкарні Мамовегів. Його створила група вчених, яка гуртувалися при Острозькій школі-академії. У цей період виходять друком граматики інших авторів. Однією найкращою граматикою була граматика Мелетія Смотрицького, видана 1619 року.

У XVIII ст. з'являються перші посібники з риторики 1646 року. Певний інтерес викликав збірник сказань Іоаникія Галятовського «Ключ розуміння». Він надрукований 1659 року друкарнею Києво-Печерської лаври. Друкарня розпочала роботу ще 1619 року завдяки активній підтримці архимандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького.

Крім друкарні Києво-Печерської лаври, в місті існували приватні друкарні Тимофія Вербицького та Спиридона Соболя, де друкувалися підручники.

Отже, в Україні вже в XVI ст. з'явилися перші друковані книжки, серед яких почесне місце посіли підручники.