shkolaw.in.ua 1

Група

















Дата проведення
















Тема. Підготовка осцилографа до роботи, вибір режиму роботи осцилографа. Дослідження амплітудних і часових параметрів сигналу за допомогою осцилографа.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями підготовки осцилографа до роботи, та розглянути дослідження амплітудних параметрів сигналу.

Тип уроку. Урок пояснення нового матеріалу.

Структура   уроку.

І.  Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

1)    Для чого призначений осцилограф?

2)    Які основні складові осцилографа?

3)    Які ви знаєте характеристики осцилографа?

4)    Як можна виміряти частоту за допомогою осцилографа?

5)    Які особливості цифрового осцилографа?

 

ІІІ.  Викладення нового матеріалу.

 

Підготовка осцилографа до роботи:

В комплект приладу входить власне осцилограф, виносний дільник, сполучні кабелі (3 шт). Виносний дільник, сполучні кабелі і шнур живлення зберігаються у відсіку за задньою кришкою. Всі елементи керування виведені на передню панель осцилографа.

Для підготовки приладу до роботи необхідно:

1) Переконатися в тому, що запобіжник встановлений у гніздо, яке відповідає напрузі мережі. При напрузі 115 В запобіжник повинний бути встановлений у гніздо "115 В", при напрузі 220 В - у гніздо "220 В";


2) перемикач мережі установити в положення "викл.";

3) підключити кабель живлення до мережі;

4) вивести потенціометр "яскравість" у крайнє ліве положення (не натискаючи ручку);

5) включити живлення, перевіривши перемикач мережі в положення "мережа" (при цьому повинна зайнятися сигнальна лампочка), і дати приладу прогрітися протягом  декількох хвилин;

6) ручкою "яскравість, фокус" відрегулювати яскравість і фокус зображення. Для фокусування зображення необхідно обертати ручку, попередньо натиснувши неї;

7) ручкою "зміщення променю" встановити світлове зображення в необхідне положення. Зображення по горизонталі зміщується без натискання ручки, по вертикалі - обертанням ручки після її натискання.

Вибір режиму роботи.

Режим роботи осцилографа визначається видом і частотою розгортки, видом синхронізації, ослабленням сигналу і з'єднанням з досліджуваною схемою. Якщо деякі з цих умов невідомі, то необхідно шляхом ряду проб визначити, який режим є найкращим для дослідження даного сигналу.

Частота розгортки. При виборі розгортки варто пам'ятати, що безупинна розгортка звичайно використовується для спостереження синусоїдальних  коливань чи коливань іншої форми, а очікуюча розгортка,  для спостереження імпульсних сигналів. Вид розгортки встановлюється перемикачем "розгортка".

Частота розгортки вибирається з таким розрахунком, щоб на екрані були видні всі деталі досліджуваного сигналу. Зображення сигналу по горизонталі повинне займати можливо велику частину екрана. Збільшення частоти розгортки збільшує довжину зображення по горизонталі. Необхідна частота безупинної розгортки встановлюється перемикачем "розгортка". Плавна зміна частоти досягається ручкою "частота". Тривалість  очікуючої розгортки, встановлюється тільки перемикачем "розгортка".

Синхронізація розгортки. Найчастіше  зручно синхронізувати розгортку досліджуваним сигналом. Для цього перемикач синхронізації варто поставити в положення "внутр.".


Якщо досліджуваний сигнал недостатній по амплітуді чи непридатний за формою, то застосовується зовнішня синхронізація. Для цей перемикач встановлюється в положення "зовн.", а вихід джерела синхронізуючої напруги з'єднується з гніздами "синхрон.".

Величина синхронізуючої напруги від зовнішнього джерела повинна бути 20 - 50 В.

Ослаблення сигналу. Необхідно пам'ятати, що підсилювач осцилографа можна використовуватися при малих вхідних напругах сигналу (2 - 10В). При великих рівнях напруги сигнал варто подавати на пластини трубки через клеми "вхід". Сигнал переключається на  підсилювач чи на пластини перемикачем "підсилювач-пластини".

При напрузі від 200 до 1500 В сигнал подається на осцилограф через виносний дільник.

ІV.  Закріплення.     

1)    Як потрібно підготувати осцилограф до вимірювань?

2)    Як проводити вимірювання?

 

V.  Домашнє завдання.     

1). А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк «Електричні і радіотехнічні вимірювання»

§9.1, 9.2.

Конспект.