shkolaw.in.ua 1

Свинчук А.А., Svynchuk Anastasiia Anatoliivna


аспірант, асистент кафедри менеджменту Postgraduate

ДВНЗ «Київський національний Assistant Professor of Management

економічний університет Vadym Getman Kyiv National

імені Вадима Гетьмана» Economic University
ХАРАКТЕРНІ РИСИ CHARACTERISTIC

СОЦІАЛЬНОГО FEATURES OF SOCIAL

ПІДПРИЄМСТВА ЯК НОВОЇ ENTERPRISE AS A NEW

ФОРМИ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ FORM OF BUSINESS

Визначено поняття «соціальне The concept of social enterprise,

підприємство», здійснено систематизацію systematize and singled out

та виокремленні основні риси the main features of social enterprise.

соціального підприємства.


В умовах глобальної переорієнтації на становлення і розвиток соціально-орієнтованої ринкової економіки у суспільстві виникає гостра потреба у формуванні особливого типу підприємств, які сприятимуть реалізації соціальних цілей держави та корпорацій, але, водночас, функціонуватимуть на основі самоокупності, тобто, досягатимуть і бізнес цілей.

Соціальне підприємництво є новою та перспективною формою ведення бізнесу, у якій відчувається значна потреба як у численних споживачів соціальних послуг, так у суб’єктів її надання, які використовують соціальні підприємства для надання соціальної допомоги (держава), або залучають їх для допомоги у реалізації проектів у сфері корпоративної соціальної відповідальності (корпорації). Потреба у мережі таких підприємств, які здатні надавати як урядовим, так і бізнес-організаціям якісні соціальні послуги та функціонувати на основі самоокупності, є як в Україні, так і закордоном.

На думку О.А.Московської: «соціальне підприємство - це особлива організація, соціально-економічний гібрид, у якому соціальна місія поєднується з ринковою діяльністю на умовах самоокупності. Його відмінність від соціально відповідального бізнесу - у переважанні соціальної мети над економічною, а від некомерційної організації соціального призначення - у комерційних засадах діяльності, що забезпечують стійке становище на ринку і фінансову незалежність в реалізації соціальної мети» [1].


За результатами наших досліджень було сформульоване наступне визначення: «соціальне підприємництво — це систематична діяльність із виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт, що здійснюється з метою вирішення певних соціальних проблем суспільства та на основі самоокупності» [2, c. 143]

Узагальнення результатів наукових дослідження закордонних авторів з проблематики соціального підприємництва (Московская А.А, Marthe Nyssens, Sophie Adam, Toby Johnson, Patricia O’Hara, Mary O’Shaughnessy, фонд Ashoka, Коаліція соціальних підприємств Великобританії, Schwab Foundation), дозволяє виокремити наступні основні риси соціального підприємства :


  • наявність соціальних цілей, тобто основна діяльність підприємства спрямована на вирішення гострих соціальних проблем, зазвичай, місцевого характеру, які повинні переважати над комерційними цілями;

  • отримання прибутку – підприємство має таким чином організувати свою діяльність, щоб як мінімум існувати на основі самоокупності і як максимум реінвестувати свій прибуток у реалізацію соціальних цілей. Однак при цьому не забороняється використовувати додаткові фінансові ресурси від різноманітних фондів;

  • інноваційність (новаторство) – використання нових методів, шляхів, ресурсів для подолання соціальних проблем;

  • колективна форма власності – ця характеристика притаманна європейським соціальним підприємствам, що здебільшого створюються у формі кооперативів.

Проте деякі дослідники відносять до їх характерних ознак: безперервну діяльність з виробництва товарів і надання соціальних послуг; мінімальний рівень оплачуваної роботи; залучення волонтерів; прийняття рішення на основі правила «один член-один голос»; етична бездоганність лідера і культури організації тощо. Проте, на нашу думку, ці риси є специфічними, оскільки вони переважно обумовлені економічними, політичними, соціальними, історичними особливостями розвитку соціального підприємництва у тій чи іншій країні. При цьому загальновизнаним є той факт, що такі підприємства відіграють важливу роль у суспільстві і за активної державної підтримки (створення законодавчих умов, надання пільг тощо) здатні розв’язати гострі соціальні проблеми суспільства найекономічнішим способом.


Наявність великої кількості характеристик соціального підприємства свідчить про відсутність загальноприйнятного визначення даного поняття, а, отже, і до розбіжностей у тлумаченні характерних рис таких підприємств. Зазначене актуалізує проблему типології соціальних підприємств на основі визначення їх характерних рис.
Література:


  1. Московская A.A. Феномен социального предпринимательства и его перспективы в России//Меценат - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.maecenas.ru/libs/index.html?117

  2. Свинчук А.А. Соціальне підприємництво як особлива форма організації господарської діяльності // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – Спец. вип. Стратегічні імперативи сучасного менеджменту: у 2 ч.– К.: КНЕУ, 2012. – Ч. 2. – С. 141-148.