shkolaw.in.ua 1 2 3
                                      

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З



09.04.2008 N 189

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 липня 2008 р.
за N 589/15280
Про затвердження Положення про експертизу
тимчасової непрацездатності
Відповідно до частини першої статті 69 Основ законодавства
України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) і з метою встановлення
єдиного порядку організації та проведення експертизи тимчасової
непрацездатності Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про експертизу тимчасової
непрацездатності, що додається.

2. Керівникам органів та закладів охорони здоров'я незалежно
від форм власності:

2.1. При визначенні тимчасової непрацездатності застосовувати
Положення про експертизу тимчасової непрацездатності.

2.2. Забезпечити неухильне виконання Положення про експертизу
тимчасової непрацездатності при її застосуванні.

3. Департаменту розвитку медичної допомоги населенню
забезпечити державну реєстрацію цього наказу у Міністерстві
юстиції України у порядку, визначеному чинним законодавством
України.

4. Вважати таким, що не застосовується на території України,
"Положение об экспертизе временной нетрудоспособности в
лечебно-профилактических учреждениях (в том числе в клиниках
высших медицинских учебных заведений, институтов
усовершенствования врачей и научно-исследовательских институтов)",
затверджене Міністерством охорони здоров'я СРСР 14 липня 1975 року
та узгоджене з ВЦРПС 8 серпня 1975 року.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Митника З.Г.

Міністр В.М.Князевич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
09.04.2008 N 189

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 липня 2008 р.
за N 589/15280
ПОЛОЖЕННЯ
про експертизу тимчасової непрацездатності




1. Загальні положення

1.1. Цим Положенням установлюється єдиний порядок організації
та проведення експертизи тимчасової непрацездатності (далі - ЕТН).

1.2. ЕТН здійснюється за умови наявності ліцензії
Міністерства охорони здоров'я України на право провадження
господарської діяльності з медичної практики та сертифіката
державної акредитації закладу охорони здоров'я незалежно від форм
власності.

1.3. У цьому Положенні основні терміни та поняття вживаються
в такому значенні:

Здатність до трудової діяльності (працездатність) -
сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає
змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру
та якості.

Непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров'я
(функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою
тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу,
професії без шкоди для здоров'я.

Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи
внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить
від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за
хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом
лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення
працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших
причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова

непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком

непрацездатності.

Випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова
непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного
захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка
непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або
декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності,
що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до
роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того
самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала
неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не
переривається. При виникненні іншого захворювання, травми,
відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової
непрацездатності вважається новим.

Експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка
порушень функціонального стану організму та інших причин, якими
вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати
працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення
клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого
діагнозу.

Страховий анамнез (експертний анамнез) - дані про випадки
тимчасової непрацездатності, їх терміни та причини протягом
останніх 12 місяців, дані щодо наявності групи інвалідності,
перебування хворого у відпустці (черговій, без збереження
заробітної плати, учбовій, у зв'язку з вагітністю і пологами, для
догляду за дитиною тощо), зміни умов праці, переведення на повний
чи неповний робочий день, наявності шкідливих або небезпечних умов
праці, професійних захворювань, перебування у відрядженні.

Діагноз - стислий лікарський висновок про сутність
захворювання і функціональний стан хворого, виражений в термінах
сучасної медичної науки (позначення захворювання за прийнятою

класифікацією та визначення індивідуальних особливостей організму

хворого).

Обґрунтування тимчасової непрацездатності в разі
захворюваності та травми - докладне і зрозуміле формулювання
діагнозу відповідно до виявлених при обстеженні хворого
нозологічної форми захворювання та травми, характеру та ступеня
порушення функцій органів і систем, яке дає змогу визначити факт
непрацездатності з урахуванням умов праці та можливості її
виконувати, терміни непрацездатності, призначити амбулаторне або
стаціонарне лікування, направити хворого на консультацію,
обстеження, для огляду до МСЕК.

2. Завдання ЕТН

2.1. Установлення у працівників факту тимчасової
непрацездатності та визначення її термінів, надання рекомендацій
про відповідні умови праці для хворих, які не мають групи
інвалідності, але потребують тимчасово чи постійно особливих умов
праці за станом здоров'я.

2.2. Проведення повного та своєчасного обстеження, лікування
хворих, надання відповідних рекомендацій.

2.3. Вирішення питання про направлення на медико-соціальну
експертну комісію (далі - МСЕК) хворого при встановленні в нього
стійкого чи незворотного характеру захворювання, наявності
несприятливого трудового прогнозу незалежно від терміну тимчасової
непрацездатності; при тривалій тимчасовій непрацездатності в
терміни відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі
документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян,
затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від
13.11.2001 N 455 ( z1005-01 ), зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України 04.12.2001 за N 1005/6196 (далі - Інструкція).

3. Організація ЕТН

3.1. Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ),

Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,

управління охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської
державної адміністрації та Головне управління охорони здоров'я
Київської міської державної адміністрації (далі - органи охорони
здоров'я) координують роботу з питань ЕТН.

3.2. Організація ЕТН здійснюється відповідно до вимог чинного
законодавства, у тому числі Інструкції ( z1005-01 ), та Інструкції
про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої
спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України,
Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України від 03.11.2004
N 532/274/136ос/1406 ( z1456-04 ), зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України 17.11.2004 за N 1456/10055.

3.3. Безпосередньо в закладах охорони здоров'я незалежно від
форм власності, у тому числі в клініках вищих медичних навчальних
закладів та науково-дослідних інститутів (далі - заклади охорони
здоров'я), організацію ЕТН здійснює керівник (головний лікар)
шляхом:

видання наказів та надання розпоряджень стосовно організації
ЕТН у закладі охорони здоров'я та вдосконалення її якості;

затвердження персонального складу ЛКК, порядку, часу та
режиму її роботи;

установлення порядку оформлення і видачі документів, що
засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, з урахуванням
особливостей роботи закладу;

призначення осіб, відповідальних за облік, одержання,
збереження, розподіл, видачу та використання документів, що
засвідчують тимчасову непрацездатність громадян;

визначення потреби в документах, що засвідчують тимчасову

непрацездатність громадян, і забезпечення звіту про їх

використання згідно з чинним законодавством;

призначення комісії для знищення корінців та зіпсованих
бланків листків непрацездатності;

затвердження програми підвищення кваліфікації лікарів з
питань ЕТН;

вирішення питання щодо надання дозволу на видачу документів,
що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у яких вона
настала поза постійним місцем проживання та роботи;

розгляду звернень з боку хворих (пацієнтів) на дії лікарів з
питань ЕТН;

повідомлення органів охорони здоров'я, фондів соціального
страхування та правоохоронних органів про випадки втрати чи
крадіжки бланків листків непрацездатності;

уживання заходів щодо притягнення до відповідальності згідно
з чинним законодавством медичних працівників, які допустили
порушення проведення ЕТН, порядку видачі, продовження та
заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність
громадян, оформлення медичної облікової документації;

створення комісій для повторного розгляду звернень громадян з
приводу конфліктних питань ЕТН;

унесення пропозицій до органів охорони здоров'я з
удосконалення ЕТН.

3.4. Відповідальними за стан організації та якості ЕТН є
керівники закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності.

4. Рівні проведення ЕТН:

4.1. Перший - лікуючий лікар.

4.2. Другий - завідувач профільного відділення.

4.3. Третій - лікарсько-консультаційна комісія закладу
охорони здоров'я (далі - ЛКК).

4.4. Четвертий - заступник головного лікаря з ЕТН або
відповідальна особа з ЕТН.

4.5. П'ятий - відповідальна особа органу охорони здоров'я з

ЕТН.

5. Порядок проведення ЕТН за рівнями

5.1. Перший рівень

Лікуючий лікар:

5.1.1. Вирішує питання про видачу документів, що засвідчують
тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання або
травми, по догляду за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, дитиною
віком до 3 років, дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби
матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною, у зв'язку з
вагітністю і пологами, при карантині на підставі даних всебічного
медичного обстеження пацієнта, ураховуючи ступінь функціональних
порушень органів та систем, характер та перебіг патологічного
процесу, умови праці.

5.1.2. Видає документ, що засвідчує тимчасову
непрацездатність громадян, при відвідуванні хворих удома особам,
що визнані непрацездатними. При виході на дільницю лікар повинен
мати при собі необхідну кількість бланків листка непрацездатності.

5.1.3. Видає разом із завідувачем відділення документи, що
засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, на період
лікування в стаціонарі.

5.1.4. Відображає в медичних картах амбулаторного
(стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у т.ч. страховий (за
останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів
обстеження та інше, які є підставою для визначення діагнозу та
видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність
громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів,
консультацій відповідно до стандартів медичних технологій
лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної
допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер
документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, термін, з

якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом,

направлення на ЛКК.

5.1.5. При чергових оглядах хворого в медичній карті
амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку
захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення
додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій
лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної
допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової
непрацездатності та його продовження із зазначенням номера
документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої
до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При
відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду
пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує
тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з
якої пацієнт має стати до роботи.

У разі виписки хворого зі стаціонару при відновленні
працездатності у виписці з медичної карти стаціонарного хворого
(ф. 027/о) ( va369282-00 ) обов'язково зазначає дату висновку ЛКК
(за наявності), лікувальні та трудові рекомендації, дату закриття
листка непрацездатності, дату, з якої необхідно стати до роботи,
номери документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність
громадян. Якщо хворий продовжує хворіти, у виписці зазначає дату
явки на прийом до лікаря поліклініки, обґрунтовує продовження
листка непрацездатності та направлення на амбулаторне лікування
після виписки хворого зі стаціонару.

5.1.6. У разі звернення хворого з приводу нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві без направлення
підприємства в медичній карті амбулаторного (стаціонарного)
хворого вказує дату та час звернення хворого; дату, час, місце та
обставини травми; вид травми (виробнича чи побутова) зі слів
хворого, які надалі не можуть виправлятись або змінюватись,

детальний опис характеру враження та оформлює відповідну
документацію (згідно з Порядком розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на
виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 25.08.2004 N 1112 (

следующая страница >>