shkolaw.in.ua 1

1 червня


- Міжнародний день захисту дітей



Діти - майбутнє кожної держави. На планеті живе близько 2 млрд. дітей. Як найвразливіша частина суспільства вони потребують особливого захисту й піклування. Від ставлення держави до дітей значною мірою залежить її імідж на міжнародній арені.

Ставлення суспільства до дітей упродовж століть не завжди було однаковим. У ранні періоди людської цивілізації чи не повсякденно практикою було занедбання новонароджених чи навіть їхнє вбивство. До IV ст.н.е. їх топили, спалювали на угоду богам, залишали напризволяще в ущелинах. Особливо часто жертвами дорослих ставали немовлята з вадами розвитку. Надзвичайно високий рівень дитячої смертності спричинювався й численними хворобами.

Хлопчиків вважали набагато ціннішими від дівчаток. Так, французькі фермери, навіть у ХІХ ст., казали: "Я не маю дітей, у мене лише дівчатка", а батьки - неаполітанці вивішували на будинку чорного прапора на ознаку того, що вітання недоречні, бо на світ з'явилася дівчинка.

Фактично до кінця періоду середньовіччя не було суспільної обізнаності стосовно дитинства як окремої категорії. Дітей вважали нічим, такими собі мініатюрними неповноцінними дорослими.

І лише у XVI ст.. у людства в цілому почав пробуджуватися інтерес до дітей. поступово суспільство "відкрило" дитину й дитинство як окремий соціальний феномен, стало розглядати дітей як окрему групу зі специфічною поведінкою.

Перше законодавство про дітей з'явилося на заході наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.. Дітей, беззахисних перед експлуатацією дорослих, почали вилучати з процесу виробництва. Потім було прийняте і законодавство про обов'язкову освіту.

Справжній вибух світової громадської думки викликала поява 1903 р. книги шведської письменниці Еллен Кей "Століття дитини". Таку однойменну назву дали новому, двадцятому, століттю прогресивно налаштовані педагоги. І в світі, і у вихованні почала панувати нова концепція, оскільки дорослі визнали, що до певного віку дитина повинна отримувати їхню допомогу і стимуляцію розвитку.


У 1924 р. в Женеві прийнято Декларацію прав дитини, що стала першим міжнародним інструментом, спрямованим безпосередньо на дітей. у ній визначено обов'язки дорослих стосовно дітей.

Одразу ж по завершенні Другої світової війни, коли 1945 р. утворено Організацію Об'єднаних Націй (ООН), світова спільнота стала приділяти проблемі прав дитини особливу увагу.

У 1948 р. прийнято Загальну Декларацію прав людини. 1959р. усі 78 членів Генеральної Асамблеї ООН одноголосно ухвалили "Декларацію прав дитини", робота над проектом якої тривала 2 роки. Вона була значно досконалішою і ширшою порівняно із Женевською й торкалася не лише життєвих потреб дитини, а й моральних - у любові й розумінні, проголошувала право на ім'я і національність, передбачала обов'язкову і безплатну початкову освіту, заборону дитячої праці до певного віку, право дитини на гру і творчість.

З 1954 р. Генеральна Асамблея ООН запропонувала святкувати 20 листопада Всесвітній День дитини.

У 1982 р. Генеральна Асамблея ООН постановила відзначати 4 червня Міжнародний день безневинних дітей жертв агресії.

Рівно через 30 років після прийняття Декларації прав дитини та через 10 років після проведення Міжнародного Року дитини Асамблея ООН одноголосно прийняла Конвенцію про права дитини (20 листопада 1989 року).

2 вересня 1990 року Конвенція набула чинності. Її підписали й ратифікували 192 держави (з-поміж 193 існуючих на Землі), серед яких однією з перших була Україна.

Відповідно до статті 1 частини 1 Конвенції ООН про права дитини "дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше".

Про здійснення прав дітей йдеться в Європейській конвенції 1995 р. Права дитини визначені у розділі 2 статей 51 та 52 Основного Закону нашої держави - Конституції України.

У квітні 2001 року прийнято Закон України "Про охорону дитинства". Охорона дитинства характеризується як "система державних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав".

Особливий внесок у справу забезпечення прав дитини у світі робить Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ). Створений 1946 р., він має повноваження сприяти координації зусиль урядових, недержавних та комерційних організацій зусиль урядових, недержавних та комерційних організацій всіх країн світу задля забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей.

У 1997 р. ЮНІСЕФ відкрив постійне представництво в Україні для допомоги урядові в реалізації різноманітних програм, спрямованих на захист та розвиток українських дітей. одним з важливих проектів співпраці ЮНІСЕФ з Урядом України є "Суспільство на захист прав дитини".

Комплексною проблемою, масштаби якої важко перебільшити, є праця дітей. за оцінками Міжнародної організації праці (МОП), тільки в країнах, що розвиваються, експлуатується близько 250 млн дітей віком від 5 до 14 років. Майже половина з них працюють повний робочий день. Найбільше дитяча праця використовується в Азії, Африці й Латинській Америці. Втім, останнім часом труднощі переходу до ринкових відносин мали наслідком збільшення експлуатації дітей також у Центральній та Східній Європі.

Несприятливі умови праці, великі навантаження справляють негативний вплив на дитячий організм, який тільки-но формується. Виснажлива праця відбирає у дітей не лише їхнє здоров'я, але подекуди й життя. Роботодавець наймає дитину, бо їй можна менше платити, економити на сплачуванні податків. Дитяча праця, породжена бідністю, веде до бідності й в майбутньому, бо дитина не має можливості набути високої кваліфікації.

Улітку 2001 р. в Україні розпочато 2 - річний проект ІПЕК, одним із найважливіших завдань якого стало запровадження дієвих механізмів моніторингу для відслідковування ефективності боротьби проти найгірших форм дитячої праці в нашій державі.


2004 був оголошений Роком сім'ї в Україні. Проте й досі поза увагою підготовчих інституцій залишається найголовніша професія, яку має набути кожна доросла людина, - професія матері та батька, або свідомих, відповідальних батьків.

За визначенням IV Міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку, проведеної ООН 1994 р. в Каїрі, "Планування сім'ї - це система соціальних, культурних, правових і медичних заходів, спрямованих на вільне і відповідальне вирішення подружніми парами і окремими особами питання щодо числа дітей і часу їх народження, на народження здорових і бажаних дітей".

На даній конференції вироблена і підписана Програма дій, наріжним каменем якої став захист репродуктивного здоров'я; розглядалась проблема відповідальності не лише жінок, а й чоловіків, їх важливого місця у репродуктивному процесі.

У травні 1997 року в Україні як громадська благодійна не конфесійна організація розпочав діяльність Християнський дитячий фонд (ХДФ). У 2001 р. його представники брали участь у роботі Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, що свідчить про визнання фонду як провідної організації, що працює в інтересах дітей на терені України.

Місія фонду - забезпечення позитивних змін заради створення середовища, сприятливого для розкриття повного потенціалу кожної дитини в Україні. Серед партнерів ХДФ, окрім численних зарубіжних організацій, - Міністерство України у справах сім'ї, дітей та молоді, Міністерство освіти і науки України, Академія педагогічних наук України, 9 університетів та ін.

Утримання й виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Крім усиновлення, як пріоритетної форми, застосовуються також опіка й піклування над дитиною з боку фізичної особи, виховання у дитячих будинках і школах-інтернатах, будинках сімейного типу.

Новий Сімейний кодекс, чинний з 1 січня 2004 року, закріплює право дитини (від 14 років) самостійно звертатися з позовом до суду у справі "позбавлення батьківських прав" (ст.. 165.1), а також "за захистом свого права або інтересу" (ст.. 18.1).


Серед не судових методів захисту прав дитини слід особливо вирізнити інституцію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (у зарубіжній практиці дана посада має назву "омбудсмен"). Обіймає її з 1998 року пані Ніна Карпачова.

На відміну від звернень до суду процедура звернення до Уповноваженого є безплатною, гнучкою, порівняно швидкою й передусім спрямованою на захист інтересів людини. І що дуже важливо: до Уповноваженого можна звертатися і тоді, коли ще не використані обтяжливі судові засоби захисту прав.

Створені Всеукраїнська дитяча лінія (8-800-500-21-80) та система телефонів довіри, що безплатно, конфіденційно й анонімно надають консультації та психологічну допомогу дітям, які постраждали внаслідок жорстокого поводження з ними.

Упродовж останніх 10 років спостерігається загальне зменшення чисельності дітей в Україні. Так, за даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2003 року, в нашій державі кількість дитячого населення (віком до 18 років) становить 9842783 особи - 5043004 хлопчика і 4799779 дівчаток.

Коефіцієнт народжуваності 2002 р. становив 8,1 (проти 7,7 у 2001 р.).

Показник смертності дітей першого року життя на 1000 народжених живими становив 10,3 (проти 11,3 у 2001 р.).

За оцінками 2001 р., Україна займає 125 місце (із визначених 193 місць відповідно до коефіцієнта смертності дітей віком до 5 років). Даний коефіцієнт вважається одним з найважливіших показників благополуччя дітей.

У 2002 р. Кабінет Міністрів України затвердив комплексну програму "Здоров'я нації" до 2011 р.

За оцінкою національних експертів, нині в Україні нараховується від 400 до 600 тис. ВІЛ-інфікованих, тобто кожний сотий (!!!). за офіційними даними, на 1 січня 2004 року зареєстровано 62365 ВІЛ-інфікованих громадян України і серед них - 6185 дітей, з яких 6053 (97,8%) - народжених інфікованими матерями. Захворіли на СНІД 208 дітей (Факти для Життя, 2003.-с.119).


Одним із головних чинників дитячої смерті й інвалідності, окрім найістотніших, - наслідків Чорнобильської трагедії, є травматизм. Так, 2002 р. від травм, отруєнь, інших нещасних випадків померло близько 2 тис .дітей віком до 14 років.

Ще 1991 р. в італійському місті Фано народилася ініціатива створення міста, сприятливого для дітей. нині в Італії таким рухом охоплено 57 міст, в Іспанії - 17. в Україні до цього руху приєдналося м. Старокостянтинів (Хмельницька обл..).

У плані дій, з яким йшов на вибори В.А.Ющенко - нинішній президент України, - з-поміж його десяти кроків назустріч людям є такий: "Захистити цінність сім'ї, повагу до батьків і права дітей". І не лише зарубіжна, а й вітчизняна історія обов'язково засвідчить, що інвестування в дітей, з використанням як матеріальних, так і духовних цінностей, дійсно закладає підвалини для справедливого суспільства, міцної економіки й сталого розвитку держави.

- 110 років від дня народження З.М.Гайдай (1902-1965), української співачки

- 80 років від дня народження А.О.Стогнія (1932), українського математика

- 70 років від дня народження О.В.Криси (1942), українського скрипаля й педагога

2 червня

- 205 років від дня народження І.М.Сошенка (1807-1876), українського живописця

- 70 років від дня народження Е.І.Кірича (1942), українського художника анімаційних фільмів

- 115 років від дня народження Костя Петровича Бульдина (1897-1966), скульптора, живописця, письменника, члена Спілки українських науковців, літераторів і митців у Буенос-Айресі

- 105 років від дня народження Всеволода Яковича Дамкевича (1907),українського етнографа і фольклориста

- 85 років від дня народження Едвальда Абрамовича Завадського (1927), українського фізика

- 75 років від дня народження Богдана Михайловича Бойка (1937-2000), прозаїка, публіциста

- 75 років від дня народження Юрія Івановича Kулика (1937),українського хорового диригента


3 червня

- День святої Трійці. П'ятидесятниця

Найпоетичнішим святом, що тісно ув'язане з природою, є Трійця. Вся сукупність дійств - "завивання вінків", Клечальна субота, П 'ятидесятниця(Клечальна неділя), Русалії, "похорон Ярила" і поминання предків - так чи інакше суголосна з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. Традиційно до цього свята готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць.

У давнину це свято відзначали протягом шести днів. Церковний календар осягає лише 3 дні. Власне, звідси й назва - Трійця. Відносно її походження у народі існує кілька гіпотез, які свого часу зафіксували співробітники Всеукраїнської академії наук. У 20-ті роки в усі регіони було розіслано детальний запитальник, у якому були питання і про походження назви цього празника. В одних випадках інформатори стверджували, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню(від цього й Зелені свята); інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос в'їжджаючи до Єрусалима на осликові, обрав собі шлях не по килимах, які розіслали багачі, а по пальмовому листю, яким прикрашали путівець бідняки, - звідси й зелене клечання. Чимало анкет стверджують, що триденне свято пов'язане з Богоотцем (неділя), Богосином (понеділок) та Богодухов святим (вівторок).

Щоб там не було, але Трійця, після Різдва та Великодня, вважалася в народі одним з найбільших свят. На моє глибоке переконання, його початки сформувалися ще в дохристиянські часи. Поетичний настрій свята, пов'язаний із спілкуванням з природою, був настільки живучим і шанованим, що християнство змушене було залишити його в ранзі великих свят, хоч, як ми знаємо, церковні відправи в цей день не такі урочисті, як, скажімо, на Різдво або Великдень.


Здебільшого Зелені свята починалися в п'ятницю. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави.У цей день збирали також і росу, якою лікували хворі очі.

У суботу, власне напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху тощо й прикрашали запашним зіллям світлиці - обтикували лави, стіни, підвіконня, образи, а лепехою притрушували долівку. Надвечір на Клечальну суботу йшли босоніж до лісу й запасалися галузками клену, липи, ясена чи осики. Ними оздоблювали обійстя - ворота, тини, хлів, одвірки хати й стріху, а також оселю. Стежку, яка вела від дороги до порога, так звану "глет чану алею", обтикували високими галузками. Осикове гілля приправляли лише в глухих кутках подвір'я, "щоб відьми не заходили". Традиційно це дерево вважалося грішним, оскільки осика пропустила цвяхи, коли розпинали Христа. З неї не будували хат, "бо гроза влучить у грішне дерево", не виготовляли ритуальних речей, не цямрували криниць.

У Карпатах з Клечальною суботою пов'язаний також звичай просити один в одного пробачення.

Особливо врочисто святкували П'ятидесятницю, себто п'ятидесятий день од Великодня. За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге(після Великодня) виходять на світ із землі. У зв'язку з цим в деяких регіонах України Поминальну неділю справляють не на Великдень, а на Трійцю.

Та що б там не було, а Зелені свята відкривають ворота справжньому літові. "Трійця", - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум'яним літом".

- День працівників водного господарства

- 85 років від дня народження Г.П.Польового (1927), українського графіка

- 80 років від дня народження Ю.Ю.Махненка (1932-1989), українського письменника й публіциста

- День працівника місцевої промисловості

- 145 років від дня народження Олени Олександрівни Муравйової (1867-1939), російської та української співачки, педагога, заслуженого діяча мистецтв України


- 85 років від дня народження Федора Михайловича Багненка (1927), українського інжинера-суднобудівельника

- 75 років від дня народження Віктора Миколайовича Батуріна (1937-1993),українського художника-оформлювача

4 червня

- 135 років із дня народження М.М.Паніна (1877-1963), українського живописця

- Міжнародний день безвинних дітей - жертв агресії

- 205 років від дня народження Михайла Козановича (1807-1877), українського поета

- 105 років від дня народження Кирила Васильовича Діденка (1907-1984),українського скульптора

6 червня

- День журналіста

- 140 років від дня народження В.А.Андрєєва (1872-?), російського та українського рисувальника й гравера

- 90 років від дня народження В.К.Лебєдєва (1922), українського вченого в галузі електротермії

- 75 років від дня народження П.М.Перебийноса (1937), українського поета

- 70 років від дня народження М.Б.Степаненка (1942), українського музикознавця, композитора, піаніста

- 155 років від дня народження Олександра Михайловича Ляпунова (1857-1918), російського й українського математика та механіка

- 125 років від дня народження Омелька Островського (1887-1920), українського актора, драматурга, театрального діяча

- 115 років від дня народження Володимира Харитоновича Василенка (1897-1987), українського та російського вченого-медика

7 червня

- 120 років від дня народження С.І.Терлецького (1892-1953), українського актора, режисера й театрального діяча

- 110 років від дня народження Д.І.Власюка (1902-1994), українського художника театру

- 105 років від дня народження В.М.Скляренка (1907-1984), українського режисера

- 95 років від дня народження В.І.Масика (1917-1996), українського графіка й живописця

- 135 років від дня народження Никити Будки(Будка Микита Михайловича; 1877-1949), церковного діяча УГКЦ, першого українського єпископа у Канаді, громадського діяча


- 75 років від дня народження Віктора Kириловича Білика (1937-1992), українського художника

8 червня

- 185 років від дня народження Георгія (Юрія) Андрузького(1827-після 1864), українського поета, публіциста, громадського діяча

- 165 років від дня народження О.Г.Барвінського (1847-1926), українського педагога й громадського діяча

9 червня

- 95 років від дня народження Галини Володимирівни Звєрєвої (1917),українського вченого в галузі ветеринарії

- 85 років від дня народження Бориса Панасовича Комара (1927), українського письменника

- 75 років від дня народження Миколи Петровича Гроздя (1937), українського бандуриста і диригента

- 75 років від дня народження Миколи Миколайовича Кирка (1937), українського ученого-аграрія, доктора біологічних наук

10 червня

- День працівників легкої промисловості

- Прийнято І Універсал Центральної Ради, що проголосив автономію України в межах Російської держави (1917)

- 105 років від дня народження О.С.Чуприни (1907-1990), українського кобзаря

- 80 років від дня народження Б.М.Зайця (1932), українського режисера цирку

- 130 років із дня смерті В.Г.Перова (1834-1882), російського живописця

- 155 років від дня народження Богумила Івановича Воячека(1857-1934), українського контрабасиста, диригента, композитора, педагога

11 червня

- 250 років від дня народження І.Я.Фальковського (1762-1823),українського вченого-просвітителя

- 135 років від дня народження А.Бобульського (1877-?), українського прозаїка, драматурга

12 червня

- 130 років від дня народження В.М.Хрущова (1882-1941), українського вченого в галузі електротехніки

- 85 років від дня народження Г.Я.Мельника (1927-1990), українського письменника

- 75 років від дня народження П.М.Чаговця (1937), українського архітектора, графіка


- 130 років від дня народження Олександра Степановича Арбо (1882-1962), українського актора та режисера театру і кіно

- 105 років від дня народження Костя Олександровича Лаврунова (1907-1968), українського письменника, літературознавця

13 червня

- 200 років від дня народження І.І.Срезневського (1812-1880), російського й українського філолога-славіста

Народився у Ярославлі (Росія). Протягом 1826—29 навчався на етико-політичному відділенні філософського факультету Харківського університету. Після закінчення університету (1829) працював у Харківському дворянському депутатському зібранні, займався приватною педагогічною практикою. У 1837, захистивши магістерську дисертацію «Опыт о сущности и содержании теории в науках политических», одержав посаду ад'юнкта на кафедрі політекономії та статистики філософського факультету Харківського університету. У 1839 опублікував докторську дисертацію «Опыт о предмете и елементах статистики и политической економики», захистити яку йому не вдалося.

Протягом 1839—42 з науковою метою і у зв'язку з підготовкою до професорського звання із славістики відвідав ряд слов'янських земель. У 1842 став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов'янських мов. У 1846, захистивши дисертацію «Святилища и обряды языческого богослужения древних славян по свидетельствам современным и преданиям», став першим у Росії доктором слов'янської філології. Протягом 1847—80 —професор кафедри слов'янознавства Петербурзького університету. З 1851 — екстраординарний, а з 1854 — ординарний Петербурзької АН.

Ініціатор і редактор «Известий» (т. 1-10, 1852-63) та «Ученых записок» (т. 1-7, 1854-63) Відділення російської мови АН. С. —засновник петербурзької школи славістів, автор численних праць з історії давньоруської та російської мов, історії південно-слов'янських літератур, міфології, палеографії. У 1849 опублікував працю «Думки про історію російської мови», в якій звертав увагу на необхідність опису пам'яток, укладання регіональних словників, вивчення тогочасної літературної мови і діалектів, підготовку історичного словника та історичної граматики із залученням історії ін. слов'янських мов, дав також опис основних особливостей української мови. Вчений уперше розробив теоретичні засади слов'янської палеографії, поставивши її вивчення на наукову основу. Опублікував багато пам'яток давньоруського та давньослов'янського письменства («Київські глаголичні уривки» та ін.). С. цікавився українською старовиною і фольклором.


Ще наприкінці 1820 років, навчаючись у Харківському університеті, С. разом з братами Ф. і О. Євецькими, І. Розковшенком, О. Шпигоцьким заснував літературний гурток поетів-романтиків. Його учасники винятково великого значення надавали фольклорним творам, що зберегли подих минулих епох. Зокрема, С. у фольклорі «вбачив багатюще джерело для майбутніх поетів». Зібрані на території Харківської, Полтавської та Катеринославської губернії. тексти українських народних пісень і дум С. опублікував у трьох збірниках «Запорожская старина» (1833-38). Разом з І. Розковшенком видавав «Украинский альманах» (1831) та «Украинский сборник» (1838-41), які відіграли важливу роль у подальшому розвитку літературного процесу в Україні. На початку своєї наукової діяльності С. вважав українську мову окремою слов'янською мовою, проте згодом розглядав її як діалект російської.

Йому належать прозові та поетичні твори на українську тематику, написані українською мовою (оповідання «Майоре, майоре!», балада «Корній Овара» та ін.). Помер у Петербурзі.

Праці

«Запорожская Старина» (1833)

«Історичний огляд сербо-лужицької літератури» (1844),

«Давні пам'ятки руського письма й мови (10-12 ст.)» (1866),

«Давні глаголичні пам'ятки, в порівнянні з пам'ятками кирилиці» (1866),

«Слов'яноруська палеографія 11-14 ст.» (1885).

Сказания об Антихристе в славянских переводах. Санкт-Петербург, 1874.

Мысли об истории русского языка. 1849 г.

- 1892 - У Києві пущено перший електричний трамвай

- 155 років від дня народження Kорнила Гнатовича Заклинського (1857-1884), українського історика і фольклориста

14 червня

- 80 років від дня народження В.О.Будникова (1932), українського живописця

- 195 років від дня народження Олександра Олександровича Григор'єва (1817-?), українського поета і драматурга


15 червня

- 140 років від дня народження Івана Батога (1872-1923), українського й польського актора, режисера

- 105 років від дня народження Дмитра Павловича Кальноя (1907), українського архітектора

- 95 років від дня народження Асі Овсіївни Берзон (1917-1985),українського композитора і педагога

- 85 років від дня народження Світлани Владиславівни Голембовської (1927), української художниці по склу

- 80 років від дня народження Сергія Даниловича Безклубенка (1932), українського мистецтвознавця

16 червня

- 110 років від дня народження Наталі Лівицької-Холодної (1902- 1997), української поетеси, перекладачки

17 червня

- День медичного працівника

- Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами

- 110 років від дня народження С.А.Левинського (1902-1985), українського письменника й фольклориста в Румунії

- 100 років від дня народження В.В.Бичка (1912-1994), українського поета й драматурга

- 100 років від дня народження Я.Д.Клименка (1912-1984), українського письменника

- 90 років від дня народження П.Р.Родіна (1922), українського вченого в галузі обробки металів

- 85 років від дня народження І.О.Фоміна (1927), українського архітектора

18 червня

- 120 років від дня народження Ю.О.Меженка (Іваніва-Меженка)(1892-1969), українського й російського бібліографа, книгознавця, літературознавця

- 105 років від дня народження Діодора Миколайовича Бобира (1907-1980), українського письменника, перекладача

19 червня

- 145 років від дня народження Є.І.Купчинського (1867-1938), українського композитора, диригента

20 червня

- 120 років від дня народження Павла Печеніги-Углицького(1892-1948), українського композитора, диригента, педагога(США)

- Всесвітній день біженців

- 115 років від дня народження Бера Пінхусовича Бланка (1897-1957), українського графіка


21 червня

- 130 років від дня народження Д.Д.Бурлюка (1882-1967), українського й російського художника, поета, теоретика мистецтва

- 115 років від дня народження Ю.В.Кондратюка (Шергея) (1897- 1941; за ін. даними - 1942), українського вченого-винахідника, одного з піонерів розробки ракетної техніки й теорії космічних польотів

- 80 років від дня народження Йосипа Олексійовича Баглая (1932),театрознавця, громадсько-політичного діяча

22 червня

- 1941 - Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни

- День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни

- 155 років від дня народження О.Д.Монастирського (1857-1920), українського письменника

- 135 років від дня народження Б.Л.Яворського (1877-1942), українського й російського музикознавця, піаніста, педагога

- 130 років від дня народження М.Г.Холодного (1882-1953), українського ботаніка й мікробіолога

- 115 років від дня народження Олександра Івановича Сиротенка (1897-1975), українського живописця

- 105 років від дня народження М.А.Ізмайлова (1907-1961), українського фізико-хіміка

- 95 років від дня народження М.В.Дремлюги (1917-1998), українського композитора й педагога

- 80 років від дня народження Н.В.Гурської (1932), української актриси

- 155 років від дня народження Федора Павловича Нестурха (1857-1936), українського архитектора

- 80 років від дня народження Ганни-Алісії Андреадіс (1932),української оперної та концертно-камерної співачки

- 55 років від народження Павла Миколайовича Зіброва (1957), українського естрадного співака і композитора

23 червня

- День державної служби

- 130 років від дня народження З.Кузелі (1882-1952), українського фольклориста, етнографа, бібліографа, мовознавця, видавця

- 80 років від дня народження І.М.Карпа (1932), українського вченого в галузі енергетики


- 95 років з дня видання I Універсалу Української Центральної Ради (1917) про автономію України

- 130 років від дня народження Єлисея Андрійовича Карпенка (1882-1933), українського письменника, актора, театрального діяча у США

24 червня

- День молоді

- 135 років від дня народження Ю.В.Россіної (1877-1960), української актриси

- 120 років від дня народження Яна-Батіста Ступки (1892-?), українського й чеського альтиста, диригента, педагога, композитора

- 95 років від дня народження П.Д.Цибульського (1917-1984), українського прозаїка

- 80 років від дня народження А.Г.Путінцева (1932-1995), українського письменника й кінодраматурга

- 115 років від дня народження Онуфрія Терентійовича Бізюкова (1897-1986), українського живописця

25 червня

- День митної служби України

- 105 років від дня народження З.С.Хрукалової (1907-1994), української актриси

- 90 років від дня народження І.М.Логвиненка (1922), українського письменника

- 105 років від дня народження Веніаміна Яковича Білецького (1907-1994), українського фахівця в галузі механіки

- 95 років від дня народження Всеволода Івановича Клокова (1917), українського історика

26 червня

- 85 років від дня народження Ю.М.Тарана-Жовніра (1927), українського вченого в галузі металознавства

- Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним розповсюдженням

- Міжнародний день у підтримку жертв тортур

- 85 років від дня народження Нінель Леонідівни Гаркуші(1927),української художниці декоративного мистецтва

27 червня

- 90 років від дня народження Г.М.Цвєткова (1922), українського історика

- 120 років від дня народження Михайла Матвійовича Балясного (1892-1978), українського живописця

- 85 років від дня народження Олександра Олександровича Александрова (1927), українського та російського піаніста, педагога


28 червня

- День Конституції України

- 100 років від дня народження В.Г.Максименка (1912-1994), українського актора

- 80 років від дня народження В.В.Цирліна (1932-1987), українського кінознавця й художника

- 70 років від дня народження М.Г.Стецюна (1942), українського диригента й композитора

29 червня

- 1945 - Закарпатська Україна воз'єдналася з Радянською Україною

- 90 років від дня народження І.В.Балагурака (1922), українського різьбяра

- 75 років від дня народження П.П.Василенка (1937), українського поета, прозаїка

- 65 років від дня народженя Михайла Герасимовича Іллєнка (1947),українського кінорежисера

30 червня

- 205 років від дня народження Александра Кароля Грози ( 1807-1875), польського поета і драматурга, представника "української школи" в польській літературі

- 125 років від дня народження Володимира Миколайовича Гагенмейстера (1887-1938), українського графіка, мистецтвознавця і видавця

- 105 років від дня народження Романа Шухевича (1907-1950), українського політичного і військового діяча

- 75 років від дня народження Бориса Юхимовича Грузіна (1937), українського та російського диригента