shkolaw.in.ua 1
Тема:


Мета: узагальнити знання учнів про кіноповість «Зачарована Десна» та

факти життя письменника, пов’язані з цим твором; сформулювати

світоглядні позиції митця;

розвивати вміння виступати з повідомленням, аналізувати твір,

застосовувати знання з інших предметів, робити логічні висновки;

прищеплювати любов до творчості О.Довженка – свідомого носія

національної культури.
Тип уроку: комбінований урок.
Форма уроку: урок – дослідження.
Обладнання: плакат «Багатогранність таланту О.Довженка», книжкова

Виставка творів О.Довженка та довідкової літератури,

презентація Power Point, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.



  1. Слово вчителя.


Не випадково музичним епіграфом нашого уроку я обрала пісню «На Україну повернусь» у виконанні Іва Бобула. Сьогодні ми з вами поведемо розмову про стражденну, складну долю О.Довженка. У «Щоденнику» митця читаємо: «Мені 48 років. Моєму серцю – 60. Воно зносилося від частого гніву і обурення, і туги… Мені хочеться вмерти. Мені здається, що я прожив уже все своє життя, немов ангели покинули мою душу… Я вмру в Москві, так і не побачивши України…» У цих рядках – весь Довженко, митець і людина. Саме у найтяжчий період свого життя він починає працювати над кіносценарієм «Зачарована Десна».
Давайте згадаємо історію написання цього твору.


  1. Виступ учня ( _____________________________ ).

Цей твір Олександр Довженко скромно назвав «коротким на­рисом автобіографічного кінооповідання», хоча насправді його зна­чення ширше. «Зачарована Десна» — це повість про сувору правду життя знедолених хліборобів, про дитячі радощі і народне лихо. За своїм художнім і філософським звучанням вона стоїть поряд з найкра­щими взірцями світової літератури автобіографічного змісту.


Задум кіноповісті Довженко виношував довго. 5 квітня 1942 року він нотує у записній книжці: «А вчора, пишучи спогади про ди­тинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і до­рогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!»

На початку твору автор свою мету визначив так: «...перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядають в наших ділах, усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...»

«Зачарована Десна» не має чіткого сюжету з послідовним роз­витком подій. Складається вона з схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість.

Розповідь ведеться у двох планах.

Пізнання малим Сашком світу, вічно мінливої природи, пробу­дження в дитині художника, перші враження від тогочасної соціаль­ної дійсності, злиденного життя наддеснянських хліборобів — та­кий перший план розповіді.

Другий план розповіді становлять авторські відступи — роздуми зрілого митця, Олександра Петровича Довженка, над високою місією людини праці, над покликанням художника, завданням мистецтва.
Художник завжди органічно зв’язаний з рідним народом і рід­ною землею. Його священний обов’язок — «показувати світові насамперед, що життя прекрасне, що саме по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ».

Через увесь твір проходить образ зачарованої Десни.

У своїй «Автобіографії» О. Довженко писав: «Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. Та й не тільки митцем...»

Органічна єдність людини і природи — ось що передусім харак­теризує палітру Довженка-художника.


  1. Слово вчителя.

Дитинство О. Довженка проходило серед казкової природи над Десною. Народився він 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця. Нині в Сосниці розташований меморіальний комплекс, у якому зібрані оригінальні експонати життя й творчості О.Довженка.


«Батьки були неписьменні, - згадує Олександр Петрович в «Автобіографії». – Дітей мали багато – чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра». Спогади про дитинство завжди викликали в уяві митця Десну.
ІІІ. Дослідження.
Давайте згадаємо, що ми знаємо про цю річку.


  1. Виступ учня ( ____________________________ ).


Десна – ліва притока Дніпра. Довжина -1130 км (в тому числі в межах України - 591 км), площа басейну - 88,9 тис.км2. Бере свій початок у Смоленській області (Росія) та впадає у Дніпро вище Києва.

Десна, незважаючи на забруднення її вод в останні десятиріччя, в основному зберегла заплаву, яка утворює потужний водно-болотний комплекс та є місцем гніздування і харчування багатьох видів диких птахів. Заплава річки сама по собі є територією зі значним біологічним різноманіттям. Тут зустрічається низка видів занесених до Червоної книги України тварин та рослин.

Річка Десна - одна з шести великих річок України, є єдиною великою рівнинною річкою Європи, що практично не була зарегульована, тобто на ній не було побудовано дамб, водосховищ, каналів. Завдяки цьому, вона і на сьогодні зберегла русло та заплаву у природному стані.

Завдяки збереженій заплаві, що забезпечує природне самоочищення води, р. Десна є джерелом водопостачання мільйонів українців - деснянську воду споживають і такі міста, як Київ, Чернігів, Новгород-Сіверський, Короп, Бровари.

Десна також є визнаною «меккою» водного туризму та постійним місцем організації активних відпочинкових подорожей.

Десна належить до низовинних річок, має безліч заток. Живлення – змішане, і хоча снігове живлення стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь, значну роль відіграють також ґрунтові та дощові води. Рівень води впродовж сезону туристських сплавів змінюється у незначній мірі. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, ії швидкість не перевищує 2-4 км/год., що дає можливість проведення водних походів до І категорії складності. їх проходження доступне для туристів-початківців. а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів. Рекомендується сплав на байдарках, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплава - з березня до листопада включно.


Надзвичайне значення заплава має і для збереження біорізноманіття - вздовж ріки проходить Деснянський пролітний шлях в системі міграційних шляхів фауни Європи.


  1. Слово вчителя.

Хочу звернути вашу увагу на походження назви цієї річки. Походження назви не встановлено. Існує кілька гіпотез:

    • Академік О.О.Шахматов вважав її походження зі слов’янського слова деснь «правий». Він гадав, що слов’яни повністю жили в гирлі Дунаю, звідки рухались на північ. Одна з найбільших приток Дніпра виявилася праворуч їхнього руху і вони назвали її Десною.

    • Топоніміст О.М.Трубачов вказує, що свою назву річка отримала балтів, для яких у їхньому русі на схід, вона тривалий час була «правою» рікою (desninas – правий).

    • Топонімічний словник України (за ред. М.П.Янко) пояснює походження назви Десни з індоєвропейського d- de «яскраво блищати, світити», до якого приєднався іранський елемент -sa/ -sа, спільний для гідронімів Де-сна, Сно-поть, Прете-сна.

Річка здавна відігравала велике значення в житті українців. Давайте звернемося до етнографії.

Перш за все, занесемо тлумачення цього терміна в словничок.

Етнографія галузь історичної науки, що вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки.

Отже, як було пов’язане життя українців із річкою в давні часи?

  1. Виступ учня ( ________________________________________ ).

Річка в етнографії

Загальною символічною ознакою українських поселень була їх своєрідна прив’язаність до річок, хоча така етноекологічна ознака притаманна в цілому й багатьом іншим народам. Про зв’язок річки як стрижневої основи поселень з ознаками етнічного характеру їх мешканців влучно писав дослідник Василь Ключевський: «Річка є навіть свого роду вихователькою почуття порядку та громадського духу в народі... вона виховувала дух заповзятливості, звичку до спільної, артільної дії, змушувала розмірковувати та приловчатися, зближувала розкидані частини населення, привчала відчувати себе членом суспільства, спілкуватися з чужими людьми, спостерігати їхні звичаї й інтереси, обмінюватися товаром та досвідом, знати звички та вдачу».


В українській етнокультурі така загальнолюдська закономірність набувала своєрідних етнічних рис, властивих психічному складу українців та їхній духовній культурі. Річка для них уособлювала не просто господарські, економічні, соціальні чи суто людські зв’язки, як це характерно для багатьох інших народів, вона ставала духовним началом для людності, що пов’язувала з нею своє буття. Адже більшість обрядових дій українців відбувалися біля води, бо ототожнювалися з водною стихією: купальські обряди, русалії й водохреще, обливання та ворожіння на мосту, біля криниці чи ополонки; водна магія та культ води лежали в основі багатьох вірувань та повір’їв, втілюючись у колоритних демонологічних обрядах, що стали етнічними символами духовної культури українців, —- у образах русалки, нявки, водяника тощо.

Вода була для наших предків святою. Плювати у воду вважалось за тяжкий гріх. Поширеними були різні уявлення про ріки. Цікаве повір’я існувало на Волині. Там ріки порівнювались із жилами людини.

Народні уявлення відбились в народних прислів’ях:


  • Глибока річка, як думка, йде спокійно.

  • Де ріки текли, там і будуть.

  • Добре річці з потоками.

  • Не пхай ріки – вона сама плине.

  • Одна ріка – просто вода, а много рік – море.

  • Правдива заслуга, як велика ріка, що глибша, то тихіше йде.

Слово вчителя: Ці давні уявлення народу знайшли відображення не тільки в народній творчості, а й у сучасній українській естрадній пісні. Послухайте уривок пісні «Тече ріка» у виконанні Софії Ротару.

  1. Узагальнення дослідженого матеріалу – заповнення схеми.


Функції річки в житті людини

(прямі та символічні)















































































  1. Слово вчителя.


Сьогодні ми спробуємо визначити філософський аспект життєвого кредо О.Довженка, звернувшись до тексту «Зачарованої Десни».
Зазначимо в словничок значення термінів
Філософія – наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення.

Кредо – основні погляди, переконання.


  1. Читання уривка напам’ять ( _____________________________ ).

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.


Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О.Довженко).


  1. Стилістичний аналіз тексту.




  1. Комунікативне завдання тексту ___________________________




  1. Сфера застосування тексту _______________________________

_______________________________________________________


  1. Форма викладу (монологічна, діалогічна) ___________________




Троп

Вид тропу

1

незаймана дівице Десно



2

багато дала ти [Десна] мені подарунків на все життя




3

Далека красо моя!



4

народився [я] на твоєму березі



5

м’яка, весела, сива вода



6

казкові висипи



7

казання старих про давнину



8

лічив у тобі [Десні] зорі на перекинутому небі


9

не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах






  1. Характерні особливості тексту:



  1. Синтаксичні особливості:


________________________________________________________

________________________________________________________


  1. Стиль тексту ___________________________________________


Слово вчителя:

Давайте переконаємося, що ми правильно визначили стиль тексту, прослухавши ознаки художнього стилю із аудіо книги.
(звучить уривок із аудіокниги)


  1. Гра «Стоп-кадр»


Уявіть себе кінорежисером. Оберіть із запропонованих на слайді кадр, який, на вашу думку, найкраще ілюструє проаналізований уривок. Свій вибір обґрунтуйте.



  1. Підсумки уроку.


Світогляд людини починає формуватися з дитячих років, тому ми і звернулися з вами до спогадів письменника про своє дитинство. І з цього уривка ми можемо визначити основні світоглядні позиції О.Довженка, які дали світові геніального митця. (Заповнення схеми)

Формула геніальності О.Довженка
[ природні здібності ] + [ _______________________ ] +
[ ___________________ ] + [ _______________________ ] +

[ ___________________ ] = геніальність митця.




  1. Виставлення оцінок.




    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

    • ____________________________________________

Домашнє завдання.

Напишіть власне висловлення (у форматі ЗНО) на тему «Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без ядра».

Додаток № 1




Троп

Визначення

1

Епітет

Художнє означення, яке надає більшої виразності предмету, явищу, особі.

2

Метафора

Перенесення ознак одного предмета чи явища на інші на основі образної подібності (непряме порівняння).

3

Метонімія

Перенесення ознак одного предмета чи явища на інше, що перебуває з ним у зв’язку:

  • Ім’я автора в значенні написаних ним творів (читаємо Шевченка)

  • Назва частини в значенні цілого (карі оченята /дівчата/)

  • Назва матеріалу в значенні речей (біла криця /коса/).




4

Персоніфікація

Надання предметам, явищам природи властивостей людини.