shkolaw.in.ua 1

Творчий звіт


учителя української філології

Левіної Олени Анатоліївни

Сучасне суспільство потребує високоосвічених та інтелектуально розвинених особистостей. Від цього залежить подальший розвиток нашої держави. Щоб побудувати нове суспільство, потрібно виховати нову людину з високими моральними цінностями. Отже, на мою думку, виховання мусить здійснюватись у трьох напрямках: знання, інтелект, духовність. Якщо одна із цих ланок випадає, особистість виростає неповноцінною.

Але чи часто ми виховуємо в наших учнів високу духовність, а якщо виховуємо, то чим? У наш час нерідко можна почути, що суспільству бракує духовності, милосердя, що постійно відбувається занепад моральних цінностей. (слайд2) Тому «Використання новітніх технологій навчання з метою формування в учнів духовно-моральних якостей на уроках української мови та літератури» - проблема, над якою я працюю на своїх уроках протягом трьох років. Вона тісно пов’язана з проблемою школи: «Від інноваційного змісту і технологій освіти через педагогічну майстерність учителя до формування особистості учня та підготовку його до життя в сучасних умовах».

Проаналізувавши сучасні освітні технології, для реалізації проблеми розвитку творчих здібностей учнів, я вирішила обрати інтерактивну технологію, теоретичні та методичні засади якої було розроблено О.Пометун та Л.Пироженко.

(Слайд3) Девізом моєї роботи, педагогічним кредо стали слова Сократа: «У кожній людині – сонце, тільки дайте йому світити».

Головна мета моїх уроків, виховних заходів – це розвиток індивідуальних здібностей і обдарувань дітей, істотне підвищення престижу інтелекту і загальної культури кожної особистості, формування її високоморальної громадянської позиції та національної самосвідомості. Прагну виховати юних патріотів нашої України, сформувати таку особистість, яка реалізувала б наші мрії про щасливу незалежну державу. Учень у мене – співтворець уроку. Він мислить, шукає, спілкується, не боячись помилитися, відстоює власну думку, прагне нового, вміє працювати сам і в колективі, оцінює працю власну і своїх товаришів.


Дбаючи про розвиток творчих здібностей у школярів, залучаючи їх до творчої праці, я створюю необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей учнів. Саме в процесі розв’язання творчих задач, пошуку нестандартних способів їх розв’язання учні виробляють уміння критично ставитись до тривіального, вчаться дискутувати тощо.

Як бачимо, творчість учнів сприяє формуванню їхніх морально-естетичних якостей і разом з тим сприятливо позначається на їхньому фізичному та естетичному розвитку.

(слайд4) Творчі здібності особистості розкриваються та формуються лише в активній діяльності. Тому предметом моєї особливої уваги є підбір і використання інтерактивних форм, методів і засобів навчання. Слово інтерактив означає взаємодіючий, тобто у підготовці до заняття і його проведенні беруть участь учні. Це,насамперед, діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія учителя й учня. (слайд5)

На заняттях я використовую такі форми: творчий пошук, літературна вітальня, уявна екскурсія, урок-концерт, літературний портрет, урок-психологічне дослідження тощо. Звичайно, потрібно багато попрацювати, щоб заняття були цікавими і змістовними

На уроках я використовую різні методи: метод хвилинних випробувань, метод незакінченого речення, метод рефлексивних запитань, метод ланцюжка, метод літературного диктанту, мікрофон та інше.

Часто використовую метод усного ланцюжка. Під час підготовки до вивчення біографії письменника даю учням завдання: продумати запитання. Отже, на уроці учні ставлять одне одному запитання. Щоб урізноманітнити роботу із запитаннями, проводимо їх у вигляді конкурсу «Так чи ні?» Учні ставлять одне одному запитання, яке закінчується словами «Так чи ні?» Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

У своїй практиці часто використовую метод незакінченого речення, який дає можливість учням висловлювати власні ідеї, порівнюючи їх з іншими. Учні почуваються на занятті вільно, вчаться висловлювати свої думки коротко, але по суті й переконливо. Я пропоную незакінчене речення і пропоную учням закінчити його.


Ось, наприклад, зразки відповідей учнів 11класу на уроці літератури з теми: Ю.Яновський «Вершники» (новела «Подвійне коло»).

Родина для мене – це…:


  • тиха гавань, куди я можу завжди прийти;

  • люди, які мене люблять і розуміють;

  • мій дім, де я можу бути самим собою;

  • рідні й найближчі люди.

Гарний результат дає метод одного речення. Часто використовую цей

метод, щоб прокоментувати епіграф до уроку, якусь цитату чи проблему. Таке загально групове обговорення дає можливість кожному висловитись швидко, по черзі, обґрунтовуючи при цьому власну думку чи позицію. Відповіді не коментую і не оцінюю.

Наприклад, під час вивчення творчості І.Багряного прошу одним речення прокоментувати фразу: «Що для мене означає бути людиною?»

Ось деякі із учнівських відповідей:

  • Бути людиною – це означає завжди бути чесним, справедливим, добрим, милосердним.

  • Бути людиною означає ніколи не залишати друзів у складних ситуаціях.

  • Бути людиною означає ніколи не втрачати своєї гідності, порядності, не зраджувати інших і не заздрити чужому щастю.

  • Бути людиною – це значить бути прекрасним душею, зберігати всі моральні якості: доброту, щедрість, ввічливість, вміння співчувати і бути милосердним.

Також на заняттях проводжу дискусії. Учні із задоволенням беруть у них участь. Така робота розвиває їх мислення, дає можливість відстоювати власні думки, поглиблює знання з відповідної теми.

Опрацьовуючи «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, я проводжу дискусію на тему: «Честь і безчестя героїв комедії «Хазяїн» за таким планом:

1.Що таке честь? Як це поняття тлумачить філософський словник?

2. Пузир вважав себе чесним. А як ви вважаєте?

3.Чи потребують честі Феноген і Ліхтаренко?

4. Чому повісився молодий чиновник Зозуля? За якими законами він хотів жити?

5. Чи живуть за законами честі представники інтелігенції – вчитель Калинович та дочка Пузиря Соня?


6. За якими законами хотіли би жити ви? Як розуміють поняття честі у нашому суспільстві?

Після завершення дискусії приймається спільне рішення чи зберігається протистояння між учасниками дискусії.

Під час вивчення роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли як ясла повні?» проводжу суд над Чіпкою, де ставлю проблемне запитання:


  • Хто такий Чіпка: пропаща сила, бунтар чи вбивця?

Перед поясненням нового матеріалу ставлю учням запитання:

  • Ви взяли в руки книжку. Що ви очікували від прочитання?

  • Що ви очікуєте від засвоєної теми, яка буде вивчатися?

Після обговорення тексту твору ставлю рефлексивні запитання:

  • Прочитавши твір, я зрозумів…

  • Герої твору вчать нас…

  • Мої враження від прочитання твору…

  • З ким із героїв твору я пішов би у похід?

Також на уроках літератури пропоную написання творчих робіт:

  • Лист до героя;

  • Лист до автора;

  • Листування між персонажами,

  • Лист до вчителя;

- Складання казок та ін.

Особливістю інтерактивного навчання на заняттях з літератури є випереджальні домашні завдання(вивчення біографії письменника, прочитання твору, підготовка відповідей на заздалегідь оголошені проблеми твору або поставлені запитання). Можна поділити учнів на групи та запропонувати різні домашні завдання.

Заняття з мови й літератури повинні захоплювати учнів, впливати на їхню свідомість та емоції. Для реалізації свого життя зараз і в майбутньому дитина мусить вибирати для себе той чи інший ідеал. Українська словесність відкриває безмежний світ, в якому можна «працювати над собою» - набувати знання, розвивати самоаналіз, саморефлексію, самосвідомість.

Психологи стверджують, що знання, отримані без радості або з гнівом, не можна вважати засвоєними. Тому під час вивчення мови необхідно поєднувати емоційно-почуттєвий аспект з логічною характеристикою будови мови. Учні краще сприймають той матеріал, під час якого вони можуть дати волю своїй уяві, розглядати та створювати ілюстрації, графіки. Правопис вивчається набагато легше, швидше й цікавіше, якщо використовувати образно-асоціативний метод. Та й запам’ятати правило, вивчене в такий спосіб, просто.


На уроках мови я працюю за такими технологіями: дистанційний диктант, сенкан, «м’яч із словами», «Я – диктор», «Пінг-понг», мозкова атака, снігова куля, есе, гранування, «Ротаційні трійки», «Дерево рішень»,»Карусель» тощо.

На особистому прикладі вчу дітей любити мову, дотримуватись правильної вимови, поповнювати особистий словниковий запас. Часто використовую на уроках розвитку зв’язного мовлення глибоку криницю народознавства, що сприяє формуванню справжнього патріота, розвиненої особистості. Нерідко пропоную нестандартні теми для написання творчих робіт. Наприклад, одинадцятикласники пишуть твори на уявлення «Цей день через 20 років». Учні 5-9 класів пишуть твори на основі заголовку або змодельованої ситуації:


  • Де живе доброта?

  • Де живе жорстокість (самотність)?

  • Людина з шоколаду (опис людини)

  • Країна «Морозиво» (опис місцевості)

  • Про що можуть розказати будинки?

  • Де ховається настрій?

  • Якого кольору слово мама?

Або виконують творчі завдання:

  • Складіть монолог, в якому б правда зверталась до кривди або добро до жорстокості. У монолозі намагайтесь розкрити їх особливості, ваше ставлення до понять.

  • Складіть словесний пам’ятник якомусь слову. Чому саме цьому слову ви його створили?

На власному досвіді переконалась, що саме метод проектів дозволяє залучити усіх учнів класу до активної діяльності, до самостійного здобуття знань. Я використовую цей метод у різнорівневих класах. Так у сьомому класі захищався проект «Збірник диктантів»(з теми «Дієприслівник»). У шостому класі – «Енциклопедія одного слова».

Обирається одне слово, яке характеризується з різних боків:

- слово і його лексичне значення;

- слово і його слова-родичі;

- слово і антоніми, синоніми;

- слово і рими;

- слово у фольклорі;

- слово у назвах кінофільмів;


- слово у назвах художніх творів;

- слово в рекламі;

- слово і його походження;

- життя слова в малюнкахВ цьому році активно стала впроваджувати в роботу інтегровані уроки: «Слово о полку Ігоревім – видатна памятка історії»(9клас), «Спільне та відмінне в українській та російській мовах»(11кл) та ін.

Усі форми, методи, принципи роботи, що впроваджуються послідовно, систематично, дають свої результати.

Мої вихованці – неодноразові призери районних олімпіад та конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика.

Формування моральних почуттів і рис поведінки, а саме – любові до Батьківщини, відданості, бажання плекати народні традиції, звичаї, любові до матері тощо – відбувається на позакласних заходах. Наприклад, «День родини»,свято-зустріч трьох поколінь, родинне свято матері, «Великі українці», «Свято рушника», Шевченківське свято та ін.

Сьогодні вчитель має широке поле для творчості та шляхів підвищення ефективності своєї роботи. На жаль, на сьогодні досить гостро стоїть проблема недостатньої кількості годин, перевантаження програми, бракує фахових програмних засобів для персональних комп’ютерів. Та все ж таки з оптимізмом дивлюся в майбутнє освіти, вірю в завтрашній день педагогіки – педагогіки компетентності, ядром якої є розкриття творчого потенціалу дитини та формування в ній духовно-моральних якостей.

Усвідомлюю, що успішно реалізувати мету своєї діяльності зможу лише за умови, коли розвиватиму власні педагогічні креативні здібності.