shkolaw.in.ua 1

Іллєнко Дарина Володимирівна,


аспірантка кафедри політології

Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
ІНДИКАТОР ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ДЕМОКРАТИЧНОГО АУДИТУ

Значну увагу світової громадськості протягом довгого часу привертають питання рівності та рівних можливостей чоловіків та жінок у всіх сферах життя. І дана тенденція є закономірною, оскільки демократія гарантує рівність та свободу для кожного. Трансформації, що відбуваються в так званих молодих демократій надають надзвичайно важливого значення пошуку системи індикаторів для демократії, а показники гендерної рівності в цій системі індикаторів можуть характеризувати рівень соціально – культурного розвитку суспільства. І при цьому осмислення рівня гендерної рівності не має враховувати специфіку відповідного регіону, а має лише ґрунтуватися на статистичних даних, включаючи стандарти цих регіонів. Включаючи гендерний аспект до системи демократичного аудиту стає можливим виміряти рівень

розвитку демократії, включаючи не тільки показники процесуального та інституційного розвитку, але й структурний показник, що відображає рівень прав і свобод даного суспільства та стан можливостей його членів.

Вимірювання як кількісної так і якісної змінної демократії набуло популярності наприкінці 60-х років. В цей час розпочинається кількісне вимірювання рівня демократії. Одне з перших міжнаціональних кількісних вимірювань належить

Д. Лернеру, який вимірював рівень демократії рівнем явки на вибори. Цей підхід здається досить зрозумілим, тому що демократія зазвичай розглядається з позиції народовладдя. Проте якщо значний сегмент дорослого населення виключено з участі у виборах за ознакою раси, етнічного походження, статі або релігії, то така демократія за визначенням В. Меркеля є «дефектною» або «вибірковою демократією». Типовим прикладом є Швейцарія до 1971 року, де існувало статеве обмеження і жінки не приймали участі у виборах[1]. При цьому дана концепція повинна мати окреме дослідження і оцінку, оскільки багато чинників впливають на явку виборців, а релевантність формальної та реальної демократії порушується при недостатній кількості демократичних інститутів та високій явці виборців і навпаки.


Проте, якщо виборча система сьогодні гарантує рівний доступ до процесу голосування, то представленість жінок в системі управління є дуже низькою, особливо у країнах Центральної та Східної Європи. За останніми дослідженнями Всесвітнього Економічного Форуму (World Economic Forum) незважаючи на те що з 46 млн. жителів України майже 25 млн. становлять жінки, 88% з яких мають вищу освіту (а серед чоловіків таких лише 71%), Україна знаходиться на 63-му місці в світі по «показнику гендерного розриву». При цьому ще п'ять років тому Україна займала 48-е місце, на якому тепер, згідно з оцінками Світового економічного форуму, знаходиться Чилі. Більшість країн колишнього Роднянського табору посіли дещо кращі місця. Методологія даного індексу ранжує країни за ступенем подолання розриву між чоловіками і жінками в забезпеченні реальних прав у економічній, політичній та інших сферах і оцінюється за чотирма критеріями нерівності між чоловіками і жінками: участь і можли­вості в економічній діяльності, освітні можливості, участь у політичному процесі, здоров'я і тривалість життя - підсумкові дані за співвідношенням очікуваної тривалості життя та чисельне співвідношення статей.

При побудові індексу використовується 14 параметрів. Бали, набрані країнами в рейтингу гендерної рівноправності, можуть розглядатися як процентний еквівалент усунутого розриву між чоловіками і жінками [2].

Дослідження організації Всесвітня Фінансова Корпорація (IFC) розглядає інший аспект гендерної рівності, а саме представленість жінок в бізнесі. За даними цієї організації тільки 22% бізнесу в Україні належить жінкам, а 95% капіталу зосереджено в руках чоловіків [3]. Дані показники свідчать, що ринкова економіка є сферою чоловіків, а жінки стикаються з обмеженістю ресурсів для заснування власного бізнесу та дискримінацією при розподілі посад.

Проте, деякі індекси демократії вже включають до своїх критеріїв показники з гендерної рівності. На приклад, індекс якості життя (quality-of-life index), який складає британський журнал Economist Intelligence Unit’s, включає показник з гендеру, який вимірюється шляхом ділення середньої зарплати чоловіків на зарплату жінок і враховується у суб’єктивній оцінці якості життя в країнах. Більш докладним проектом з вимірювання гендерної рівности став проект Economist Intelligence Unit’s, що має назву Індекс економічних можливостей жінок і враховує показники з політики працевлаштування, доступу до навчання та фінансів, соціальний статус та інші [4]. Дані розрахунки також включають економічні втрати держави через неефективну гендерну політику і таким чином закликають вдосконалювати політику держави щодо правового та інституційного регулювання задля збільшення можливостей жінок та державної економіки.


На даний момент також існують організації, що займаються оцінкою стану рівноправ’я статей за допомогою спеціального індексу. Один з них – це проект Соціальні інститути і гендерний індекс, що розслідує та співставляє участь жінок на всіх рівнях суспільного життя. Поєднуючи суб’єктивні та об’єктивні дані проект надає вичерпну інформацію щодо стану та умов, які склалися в різних країнах [5].

Таким чином, можна дійти висновку, що розроблений на сьогоднішній день апарат демократичного аудиту є досить потужним інструментом для оцінки рівня розвитку демократії в різних країнах, проте включення до його системи гендерного аспекту є необхідним, оскільки тільки актуальний стан та умови рівноправ’я статей є невід’ємною умовою та складовою демократії.

Література:


  1. Lerner, D. The Passing of Traditional Society / D. Lerner. – Glencoe, IL.: Free Press, 1958. – 158 p.

  2. Global Gender Gap Report 2010. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.weforum.org/issues/global-gender-gap

  3. Women, Business and the Law 2010. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ifc.org/ifcext/sustainability.nsf/Content/Publications_Gender_Reports

  4. The Economist Intelligence Unit's project Women's Economic Opportunity Index 2010. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://ideas.economist.com/video/we-did-it
  5. Social Institutions and Gender Index. [Електроний ресурс]. – Режим доступу:http://genderindex.org/content/social-institutions-variables