shkolaw.in.ua 1


«Пригоди Вовчика у тридесятому королівстві МІФ» (Математика, Інформатика, Фізика)

Бібліотекар:Що ти хочеш почитати , мій дружочок?

Вовка: Ось іще таку саму книжечку.

Б: у мене є дещо краще. Ось подивись ( показує книжку «Вивчи сам»)

Вовка: Ну-у-у. Все сам та сам.Ось подивіться, як тут в казках: тільки те й роби, що нічого не роби, нічого вчити не треба все саме робиться.

Б: Ну тобі значить необхідно потрапити в тридесяте царство МІФ.

Ну що готовий? Заплющ очі раз два три давай

В книжку казок завітай

(Вовка опиняється в тридесятому царстві) Танцюють Василини. Показують роботу на комп’ютері

Вовка: Ого-о-о! Оце таки чудово! Ви хто такі?

Василини : Ми Василини –премудрі.

Вовка: І що ви тут аж втрьох робите?

Василини: у нас тут семінар Василин по обміну комп’ютерними премудростями

Вовка: Ось би й мені навчитися якихось там премудростей.

Василини: будь-ласка!

(В співає на мотив частівок)

1 В:

Книжку щоб надрукувати

Майкрософт офіс шукай

Ворд знайди й давай печатай

І про шрифт не забувай.

А як тексти вже в ажурі

Якщо принтер в тебе є

Значить вже в літературі

Буде й видання твоє

2 В: слайд неважко нам зробити

Повер поінт в програмах є

В макет слайду розмістити

Тексти й фото все своє

Заголовок слайду маєм

Маєм інформацію

Дизайн гарний підбираєм

А ще анімацію

3В: лист ми можем написати

Це звичайно не секрет

Треба просто нам згадати

Що є в компі Інтернет

Електронна є адреса

Що сказати у нас є

Інтернет чудо прогресу

Смайлик гарний додаєм

Вовка: ПО-че-кай-те!!! Не так швидко! Я нічого не запам’ятав !я ж у казці?

Василини: у казці!


Вовка: так комп’ютер повинен все сам робити1

Василина1: Так він сам і робить.

Вас.2: ти ж тільки команди даєш

2

Вовка: Так я не знаю що йому казати!!!

Василина 3: Ми тобі даруєм чудову книжку ________________

Вовка: Дякую! Може все простіше з математикою.

Якби щось придумати велике

І стати мудрим чоловіком

Може в минуле завітати

За богами попідглядати.

Піфагор: О Зевсе всемогучий

О боги всевидючі

Допоможіть мені відкриття зробити.

Підкажіть , що мені зробити?

БОГ: Просто так допомагати?

Треба ж хоч попрацювати

Подумай гарненько

Відкриєш швиденько

Піфагор:Не їв я довго і не спав

Вже я сидів , вже я й стояв

Але ніяких здвигів немає

Піду до Діогена, що в бочці проживає.

Діоген: Голові потрібен стрес

Ось тоді буде й прогрес.

Піфагор: Як Стрес улаштувати?

Може у ванній попірнати?

Ні! Це не допомагає

Ніяких відкриттів немає

Скільки ж буду я тепер думати гадати

Під яблунькою постояти чи де

Може яблучко на тім’ячко впаде.

Ні ,ніяк. О Боже дай же знак.

Я тобі жертву принесу, Олімп від голоду спасу,

Сто биків прийми від мене , підкажи лиш теорему

Бог: Ну добре! Лягай спати

А вранці зможеш записати.

Вовка: Ні биків в мене немає і мабуть не буде

Боги йому допомогли,

мені поможуть люди.

Мені мабуть дізнатись слід

Ну хто такий , отой Евклід ?

(сценка про Евкліда)

Вовка: так, знаю й сам я , що наука

Важка , нелегка дуже штука

У казці це одне в житті , я знаю

У нас звичайно так буває

(сценка, слова)

Вовка: Так, згоден я математику вчити

А не могли б ви мені підсобити?


Евклід: Щоб добре математику вивчати

Ти спробуй з книжкою попрацювати.

(Дає книжку)

Вовка : А такого навіть в казці не буває

Король фарбує та ще й співає.

( Вовка потрапляє до царя, цар фарбує забор)

Цар співає:

Хоч золота я маю гори,

Та все фарбую я забори.

(Вовка сідає на трон)

Вовка: Цар, а працює!!! Цар ви чому це красите різними кольорами?

Цар : Я ж цар Фізик! Я фарбую білим.

Вовка: А я ж бачу всі кольори веселки!!!

Цар: Біле світло складне, знай
Як веселка , пам’ятай !

З хвиль різної довжини складається.
Поверхня біла тоді, коли всі кольори відбиваються.

А якщо лиш один відбивається,

То колір з’являється.

Вовка:Ну і королівство , ну і наука.

Ця твоя, царю, фізика складна штука.

Та що тут про фізику думати –гадати,

Царю, я гість , давай мене пригощати.

Цар до глядачів: ну й молодь пішла! Чуже місце займає

Та ще і поїсти він вимагає.

До Вовки: Мій кухар пішов в другу казку

Можеш взяти яйце собі,

Бери, будь-ласка.

Вовка (пробує дістати яйце – не може, бо воно в пляшці)

У вас, що кури в пляшках несуться?

Цар: у королівстві Фізики ми любимо робити досліди. Цей робиться ось так (опис досліду)

Вовка: Я ще фізику вчив мало, треба вчити ,

щоб й собі вже різні досліди робити.

Дайте хоч водички трохи , а чи чаю,

Бо від спраги я помру, я це точно знаю.

Цар (наливає трохи чаю в бокал).

Вовка: що вам жалко вже води

Лийте повний, ось сюди (показує, що лити треба по вінця)

Цар наливає повний келих ( дослід з келихом, вода виливається)

Вовка: не поїсти не попити,

А цей дослід як зробити?

(Цар пояснює коротко)

Вовка: А що у вас там, покажіть –но, будь ласка.


Фу! Здається хоч там вже без фізики казка.

(КАЗКА ПРО КОЛОБКА)

Дід: Ось у казці бабо ми з тобою живемо поживаємо

І вагу чомусь ми маленьку маємо.

Баба: Я не знаю, як боротися з такою бідою,

Бо спекла я колобка з малою густиною

Дід: Щоб внутрішня енергія колобка меншою стала,

Треба, щоб ти колобка на вікно поклала.

Колобок: Сила тяжіння в мене маленька, я пухкий і симпатичний

Перетворю я свою потенціальну енергію в кінетичну.

І кочуся я доріжкою, то за інерцією, то з прискоренням

І отримую , не повірите, гарну порцію задоволення.

Заєць: о боже, я зустрів тебе , як брата

А у нас дивись однакова координата.

Колобок: О ще з’їсть мене! Це ж його територія!

Треба тікати по криволінійній траєкторії.

Заєць : Інертний я трішки, тато такий був, і мама була.

Не догнав , бо кінетична енергія в внутрішню перейшла.

Колобок: Не буду більше я лісом блукати

Треба до діда й баби вертатись.

Вовка: Цікава це казка, казка відома.

Читав я колись її з братом удома.

Та фізика й в казці свою роль теж має

Це гарна наука, хто ж цього не знає.

Цар: То що жалкувати не будеш, що потрапив в наше королівство фізики?

Вовка: Звичайно Ні!

Але іще хотілося б мені…

Цар: Що знову поїсти?

Вовка: Та ні!!Так хотів би я фізику знати.

Цар: Тримай ! Тепер зможеш, що хочеш вивчати.

Вовка ще квітів букетик я хочу десь взяти

І бібліотекарю подарувати.

Цар (дає білі квіти). Бери! Що, не хочеш? Гарні й біленькі.

Вовка: Хотілося б жовті, а ще й червоненькі.

Цар: У нас неможливого в казці немає.

Дивись, твої квіти колір міняють.

Вовка: Як добре багато цікавого знати,

Учити щось нове і нове пізнати.

І не обов’язково для цього побувати в тридесятому царстві, головне – це бажання вчитися.

(фінальна пісня)