shkolaw.in.ua   1 2 3 ... 5 6


4 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
В кінці текстового документа після останнього розділу наводиться список літератури, використаної при його складанні. Виконання списку і посилання на нього в тексті – за ГОСТ 7.32 (дивись приклад).

Список літератури включають до змісту документа.



4 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Кондрашова Н.Г., Лашутина Н.Г. Холодильно-компрессорные

машины и установки . - М.: Высшая школа, 1984 - 135 с.

2 Лашутина Н.Г. Холодильная техника в мясной и молочной

промышленности . - М.: Агропромиздат , 1989 – 115с.

3 Мальгина Е.В., Мальгин Ю.В., Суедов В.П. Холодильные машины

и установки . - М.: Пищевая промышленность , 1980 – 126с.

4 Явнель Б.К. Курсовое и дипломное проектирование холодильных

установок и систем кондиционирования воздуха. - М.: Агропром-

издат, 1989 245с.

5 Буренин В.А. ,Ливчак И.В., Иванова Н.В. Основы промышленного

строительства и санитарной техники. - М.: Высшая школа, 1974 – 234с.


  1. ПРАВИЛА ВИКЛАДЕННЯ ТЕКСТУ


5.1 Викладення тексту документів

5.1.1 Повне найменування виробу на титульному аркуші, в основному написі і при першому згадуванні в тексті документа, повинно бути однаковим з найменуванням його в основному конструкторському документі.

У наступному тексті порядок слів повинен бути прямим, тобто на першому місці повинне бути визначення ( прикметник), а потім – назва виробу ( іменник).

Найменування, що наводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.


5.1.2 Текст документа повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.

При викладенні обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова «повинен», «випливають», «необхідно» і похідні від них.

У документах повинні застосовуватися науково–технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті в науково–технічній літературі.

5.1.3 В тексті документа не допускається:

- застосовувати для одного і того ж поняття різні науково – технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у заголовках і боковиках таблиць і в розшифровках літерних позначень, що входять до формул;

- застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами української орфографії, пунктуації, а також відповідними державними стандартами;

- вживати математичні знаки без цифр, наприклад: ( менше чи дорівнює), ( більше чи дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ДСТ, ОСТ, СТ) без реєстраційного номера .

5.1.4 Якщо в документі наводяться пояснювальні написи, нанесені безпосередньо на виготовлений виріб (наприклад, на планки, таблички до елементів управління і т.п.), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВКЛ., ВІДКЛ., чи лапками – якщо напис складається з цифр і (чи) знаків.

Найменування команд, режимів, сигналів і т.п. у тексті слід виділяти лапками, наприклад, «Сигнал +27 включено»;

5.2 Формули
5.2.1 В документі слід застосовувати стандартні одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ДСТ 8.417

5.2.2 В тексті документа числа з розмірністю слід писати цифрами, а без розмірності – словами, наприклад: «Зазор – не більше 2 мм», «Котушку просочити двічі».

У тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць лічби слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць лічби від одиниці до дев'яти – словами.

Приклади

1 Провести випробування труб, кожна довжиною 5м.

2 Відібрати 15 труб для випробування на тиск.

5.2.3 Одиниця фізичної величини того самого параметра в межах одного документа повинна бути постійною. Якщо в тексті документа наводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00 м, від 1 до 5 мм, від плюс 10 до мінус 40°С.

5.2.4 У формулах символи слід застосовувати як позначення, установлені відповідними державними стандартами.

5.2.5 Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу дають з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифровки повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього (дивись приклад).

Літерні позначення одиниць, що входять у добуток, слід відокремлювати крапками на середній лінії, як знаками множення. У машинописних текстах допускається не ставити крапку, а відокремлювати пробілами.

Формули в тексті слід записувати посередині рядка. Вище і нижче кожної формули слід залишити не менше одного вільного рядка (10 мм).


Якщо рівняння не вміщується в один рядок, воно повинно бути перенесене після знака дорівнює (=) чи після знака плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Якщо підряд йде кілька рівнянь, формул чи розрахунків по цих формулах, то в кінці кожного з них ставлять кому, а після останнього – крапку.

5.2.6 Усі формули, якщо їх у документі більше однієї, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер указують з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках.

Приклад - Амплітуда нормальних напруг у в мегапаскалях обчислюються за формулою:
(5.1)
де v – амплітуда циклу нормальних напруг, МПа;

мах – найбільша напруга вигину, МПа;

W – осьовий момент опору, мм3, розраховується за формулою:

(5.2)




Товщина ізоляційної кулі огородження в міліметрах, розраховуються за формулою:
(5.3)
де із,i-- коефіцієнти теплопровідності ізоляційного і будівельних

матеріалів, що входять до складу конструкції огородження, Вт/(м2К), вибираємо з таблиці 8.1 [2];

-- потрібний коефіцієнт теплопередачі огородження, що приймається в залежності від характеру огородження та температур по обидва боки від нього, Вт/(м2К), таблиця 8.2 [2];


з -- коефіцієнт тепловіддачі з зовнішнього, чи більш теплого боку огородження, Вт/(м2К), таблиця 8.1 [2];

в -- коефіцієнт тепловіддачі з внутрішнього, або більш холодного боку огородження, Вт/(м2К), таблиця 8.1 [2];

i -- товщина окремих шарів конструкції огородження, м, вибираємо з таблиці 8.5 [2].

Приймаємо товщину ізоляційної кулі ізд, мм, із стандартного ряду, дивись ПЗ стор. 209 [2].

Дійсне значення коефіцієнта теплопередачі огородження, k в ватах на добуток квадратного метру на кельвін, знаходять за формулою:

(5.4)


5.2.7 В примітках до тексту і таблиць указують тільки довідкові і пояснювальні дані.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і пишуть з великої букви з абзацу, після слова «Примітка» ставлять тире і примітку пишуть з великої букви.

Якщо приміток небагато, то після слова «Примітки» не ставлять розділовий знак. Примітки нумерують арабськими цифрами без крапок.

Приклади

Примітка - ________________

_______________________________

Примітки

1____________________________

2____________________________

5.2.8 В текстових документах допускаються посилання на стандарти і технічні умови вказують тільки їх позначення.

Посилання на джерело, що зазначене у списку літератури, вказують тільки його порядковий номер зі списку літератури в квадратних дужках. (дивись приклад).

Приклад - Приймаємо коефіцієнт тепловіддачі поверхні огородження н=23 Вт/(м2 К), таблиця 8.1 [2].

5.3 Оформлення ілюстрацій і додатків

5.3.1 Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення викладеного тексту. Ілюстрації можуть бути розташовані по тексту документа (можливо ближче до відповідних частин тексту), так і в кінці його.

Ілюстрації слід виконувати відповідно до вимог стандартів ЕСКД і СПДБ.

Назва рисунка друкують з першої великої літери и розташовують під ним так як наведено нижче в прикладі.

Всі ілюстрації, якщо їх у документі більше одної, нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: Рисунок 1.1, Рисунок 1.2. Посилання на ілюстрації дають за типом: «...Відповідно до Рисунку 1.1 ».

Ілюстрації при необхідності можуть мати найменування і пояснюючі дані (текст під малюнком). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних даних – під ілюстрацією. Номер ілюстрації розміщують нижче пояснювальних даних.
5.3.2 Якщо в тексті документа є посилання на складові частини виробу, то на ілюстрації повинні бути зазначені номери позицій цих складових частин у межах даної ілюстрації, що розташовують у зростаючому порядку за винятком повторюваних позицій, а для електро- і радіоелементів – позиційні позначення, встановлені в схемах даного виробу.

Виняток складають електро- і радіоелементи, що є органами регулювання чи настроювання, для яких (крім номера позиції) додатково вказують у тексті під малюнком, призначення кожного регулювання і настроювання, позиційне позначення і написи на відповідній планці чи панелі.




  1. компресор СНД

  2. компресор СВД

  3. конденсатор
  4. проміжна судина


  5. регулюючий вентиль

  6. випарник

Рисунок 3.4 – Принципова схема двоступінчатої холодильної машини



Рисунок 3.5 – Цикл двоступінчатого стиску


Для схем розташування елементів конструкцій і архітектурно – будівельних креслень будинків (споруд) указують марки елементів.

При посиланні в тексті на окремі елементи деталей (отвори, пази, канавки, буртики та ін.) їх позначають великими буквами кирилиці.

Зазначені дії наносять на ілюстрації відповідно до ГОСТ 2.109-73.

5.4 Побудова таблиць

5.4.1 Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.


Приклад

Таблиця_________ _______________________

номер назва таблиці

















Заголовок граф
























Підзаголовки граф

























































Рядки

(горизонтальні ряди)
















































































<< предыдущая страница   следующая страница >>