shkolaw.in.ua   1 2 3 ... 7 8

4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ (ТЕО), ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ

РОЗРАХУНОК (ТЕР)


4.1 ТЕО розробляється для об'єктів виробничного призначення, які потребують детального об­грунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення.

ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

4.2 ТЕО (ТЕР) обґрунтовує потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабри­катами, паливом, електро- та теплоенергією, водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, розрахункову вартість будівництва та основні техніко-економічні показники.

При підготовці ТЕО (ТЕР) повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС); рекомендовані рішення ТЕО (ТЕР) мають обґрунтовуватися результатами ОВНС; матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою частиною ТЕО (ТЕР) (додаток К).

В ТЕО (ТЕР) повинна розглядатись відповідність його рішень архітектурним, енергозберігаючим та іншим вимогам згідно із завданням на проектування.

ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання.

4.3 ТЕО після погодження, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження ТЕР при двостадійному проектуванні за встановленим порядком є підставою для розробки наступної стадії про­ектування.

4.4 Склад ТЕО (ТЕР) викладено у додатку Е.

4.5 Матеріали ТЕО (ТЕР) передаються замовнику в чотирьох примірниках.


5 ПРОЕКТ (П)

5.1 П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.


П розробляється на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при триста­дійному проектуванні попередньої стадії.

5.2 Розділи П необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обгрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-мон­тажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, тру­дових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

Матеріально-технічні ресурси окремих конструктивних елементів можуть бути визначені за відпо­відними аналогами без виконання конструктивних розрахунків.

5.3 Матеріали П у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником в чоти­рьох примірниках, субпідрядним проектувальником - генеральному проектувальнику в п'яти примір­никах, а матеріали вишукувань відповідно в одному і двох примірниках.

5.4. До складу проектної продукції, що передається замовнику, не входять інженерно-технічні, тех­ніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інже­нерних вишукувань. Ці матеріали (крім технічних звітів з інженерних вишукувань, один примірник яких передається замовнику) зберігаються у проектувальника згідно з вимогами нормативних документів і можуть бути надані замовникові за його вимогою у вигляді копій за умови оплати послуг за розмноження чи експертному органу у тимчасове користування на його вимогу.

5.5 За необхідності виконання науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва у проектній документації належить наводити їх перелік із стислою характеристикою і обгрунтуваннями необхідності їх виконання.

5.6 П після погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування.


ДБН А.2.2-3-2004 С. 6

5.7 Склад та зміст розділів П на будівництво об'єктів цивільного призначення, наведених у додатку Ж, а на будівництво об'єктів виробничого призначення - у додатку И можуть уточнюватися і доповнюва­тися замовником у завданні на проектування залежно від призначення та складності об'єктів, що про­ектуються.


5.8 При застосуванні обладнання індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і нестандартизоване, у відповідних розділах проекту належить наводити вихідні вимоги на розроблення цього об­ладнання.


6 РОБОЧИЙ ПРОЕКТ (РП)


6.1 РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, еко­логічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення).

РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

РП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

6.2 РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робо­чі креслення розробляються для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з поясню­вальної записки, виконаної у скороченому відносно проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будів­ництва та креслень. До складу пояснювальної записки має входити розділ ОВНС згідно з ДБН А.2.2-1. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Ж та И.

Для будівництва видаються робочі креслення у повному обсязі згідно з договором.

Залежно від обсягу та змісту проектної документації розділи пояснювальної записки за спеціаль­ностями можуть виконуватись на листах загальних даних відповідних розділів РП.

6.3 Затверджувальна частина РП та робочі креслення передаються замовнику в чотирьох примір­никах.


7 РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ (Р)


7.1 Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт.

Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.


До складу Р для будівництва повинні входити:

- робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів - комплексу А.2.4 "Система проектної документації для будівництва" (СПДБ);

До складу "Загальних даних по робочих кресленнях" включаються переліки видів робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій:

- паспорт опоряджувальних робіт;

- кошторисна документація;

- специфікації обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110);

- опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

- вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), за яким вихідні вимоги на попе­редніх стадіях не розроблялися.

7.2 Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об'ємів.

7.3 Після затвердження П, ЕП, ТЕР за рішенням замовника робочі креслення можуть розроб­лятись підрядником чи іншим проектувальником, які одержали за встановленим порядком право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів або за їх письмовою згодою на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затвердженого П, ЕП, ТЕР та додер­жанням авторських прав.

7.4 Р розробляється після затвердження попередньої стадії проектування, крім випадків, про які йдеться в 2.15 цих Норм.


ДБН А.2.2-3-2004 С.7


7.5 По окремих, особливо складних об'єктах проектувальник при виконанні робочої документації може здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту.

Необхідність зазначених розробок визначається замовником, який їх додатково оплачує.

7.6 При проектуванні об'єктів з особливо складними конструкціями і методами проведення робіт у складі робочої документації розробляють робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, прибудови та установки за додатковим завданням замовника, який їх оплачує.


7.7 Вихідні дані щодо імпортного обладнання та креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику видаються замовником до початку розроблення робочої документації.

Розроблення конструкторської (проектної) документації на обладнання і конструкції індивідуаль­ного виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, як правило, виконує за­вод-виготовлювач.

Проектувальник може брати на себе розроблення конструкторської (проектної) документації на зазначене обладнання за окрему оплату.

Для об'єктів виробничого призначення до складу вихідних даних повинні входити також відомості про потреби в енергоресурсах, обслуговуючих майданчиках та охороні обладнання.

7.8 Деталювальні креслення металевих конструкцій (КМД) і технологічних трубопроводів розроб­ляють заводи-виготовлювачі, а деталювальні креслення повітроводів, газоходів та інших необхідних конструкцій - монтажні організації.

В окремих випадках проектувальник може брати на себе розроблення деталювальних креслень ме­талевих конструкцій (КМД) та технологічних трубопроводів за окрему оплату.

7.9 Робочі креслення, кошторисна документація, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, крес­лення металевих конструкцій (KM), трубопроводів, повітроводів, а також проектна документація на будівництво об'єктів передаються замовникові у чотирьох примірниках.

Робочі креслення проекту масового або повторного застосування, за яким на одному майданчику повинна здійснюватись будівництво декількох однакових будинків або споруд, передаються в чоти­рьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - по два примірники. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику у повному обсязі на кожен будинок чи споруду.

Субпідрядний проектувальник повинен передавати генеральному проектувальнику робочу докумен­тацію на один примірник більше встановленого вище числа примірників.

На прохання замовника або підрядника проектувальник передає додаткову кількість примірників робочої документації понад установленої цими Нормами за окрему оплату.


7.10 Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів та вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, а також проекти масового застосування тимчасових будинків та споруд до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються.

7.11 Робочі креслення, як правило, підписують:

7.11.1 Листи загальних даних всіх розділів:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст відповідного розділу;

- виконавець;

- перевіряючий.

7.11.2 Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- виконавець;

- перевіряючий.

Склад підписів може уточнюватись залежно від складу і структури проектної організації. При цьому мають бути підписи відповідальних за технічні рішення відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4. Підписи кош­торисної документації встановлені ДБН Д. 1.1 -1.


ДБН А.2.2-3-2004 С.8


8 ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА


8.1 Вартість проектних робіт і послуг визначається згідно з "Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д.1.1-7. Ці норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будів­ництва всіх галузей народного господарства України.

8.2 Вартість будівництва визначається згідно з "Правилами визначення вартості будівництва" ДБНД.1.1-1.



<< предыдущая страница   следующая страница >>